Зірка V889 Геркулеса демонструє незвичайний профіль обертання, який суперечить усім відомим моделям зоряної динаміки. Астрономи виявили, що її середні широти обертаються швидше, ніж екватор і полюси.
На відміну від Сонця, де екватор обертається швидше за полюси, V889 Геркулеса має максимальну швидкість обертання на широтах 37–40 градусів. Екватор рухається повільніше, а полюси мають найнижчу швидкість обертання. Така модель суперечить усім очікуванням учених.
Дослідження проводила група науковців під керівництвом Мікко Туомі (Mikko Tuomi) з Гельсінського університету. Вони застосували новий статистичний метод до даних, зібраних за 30 років спостережень.
«Ми не очікували побачити такі аномалії в зоряному обертанні. Це вказує на те, що наше розуміння зоряної динаміки та магнітних динамо є недостатнім», — зазначив Туомі.
Учені також дослідили LQ Гідри — зірку, на 20% менш масивну за Сонце й того ж віку, що й V889 Геркулеса. Її обертання не відрізнялося від обертання твердого тіла, де екватор і полюси обертаються з однаковою швидкістю. Проте науковці припускають, що екватор LQ Гідри все ж обертається трохи швидше, але різниця настільки мала, що її неможливо виявити сучасними методами.
Для спостережень використовували роботизовані телескопи обсерваторії Фейрборн. Хоча ці інструменти не можуть розгледіти окремі зоряні плями на такій відстані, вони компенсують це тривалими спостереженнями за змінами яскравості зірок.
«Дивовижно, що навіть у добу великих космічних обсерваторій ми можемо отримувати фундаментальну інформацію про зоряну астрофізику за допомогою невеликих наземних телескопів діаметром 40 см [16 дюймів]», — сказав Туомі.
Дослідження опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics.
Джерело: Iflscience