Тренер Іллі Ковтуна: Ми кілька разів були четвертими і це робило нас сильнішими

5 серпня 20-річний гімнаст з Черкас Ілля Ковтун виборов «срібло» Олімпіади-2024 у вправах на паралельних брусах. Про цей неймовірний успіх та найближчі плани спортсмена Коротко про розповіла його тренер Ірина Горбачова.

Ми, європейці, вже добре наступаємо азіатам на п’яти

- Ірино Володимирівно, розкажіть будь ласка про головне – про емоції, думки, відчуття, які пов’язані у вас зі здобутою медаллю?

- Ілля показав найбільшу складність серед фіналістів на паралельних брусах. Але були трошки допущені помарки, тому оцінка не дуже висока. Ми вважали, що ми впораємося зі своєю складністю і не допустимо дуже серйозних помилок, тому друга позиція буде наша. Тому що на даному етапі змагатись з лідером (китайцем Цзиньянь Джоу) дуже складно.

Взагалі, в гімнастиці зараз така ситуація, що ми, європейці, вже добре наступаємо азіатам на п’яти, а інколи їх і обходимо. Тож ми знали, що якщо добре впораємося, то друга сходинка має бути нашою.

- Які ще труднощі були?

- Складно було те, що ми підходили першими. У цьому є свої особливості. По-перше, щоб пристосуватися до гімнастичних снарядів дається менше часу, ніж іншим спортсменам. До того ж, якщо ти відкриваєш фінал, то судді мають таке поняття як більш стримане суддівство першого.

- Чи важко було налаштуватись на такий успішний виступ після того, як були кілька разів поруч з медалями?

- Ми знали графік Олімпійських ігор, що змагання мають бути через день. Після багатоборства через два дні. Фінали щодня, по окремих видах по два на день. Ми знали, що в проміжках між змаганнями у нас буде по два тренування. Тому активно готувалися до такого надмірного навантаження.

Ми звичайно найбільші ставки ставили на багатоборство і на чотири індивідуальні види. Це на вільні вправи, кінь-махи, паралельні бруса та поперечина. На жаль, ми оступились у перший день. Це був кваліфікаційний день на всі – на команду, на багатоборство, на окремі види, ми тут схибили і не потрапили до деяких фіналів. Проте після таких складних операцій, які переніс Ілля останнім часом, після реабілітацій, повторної травми, те, що він взагалі боровся за медалі і займав четверті місця - це фантастика, щось нереальне.

Так, ми були четверті, але це нас загартовувало. Це нас не вбивало. Це нас робило лише сильнішими і показувало, що є якась повага до нас. Так ми були четверті в вільних вправах та багатоборстві. Але, як-то кажуть, перші серед п’яти континентів. І нас вітали весь час, особливо після дня багатоборства, з усіх куточків світу вітали і казали «ми вітаємо вас з п’єдесталом без медалі». Всі нас ставили на призове місце, мінімум на третє. Але мало бути так, судді розцінили і поставили так, так нас бачать.

- Що ви думаєте про суддівство?

- Це дуже нелегка робота. Тут були найкращі спортсмени світу і найкращі тренери планети. І для суддів це дуже непросто. І вони так бачать. Працює не одна людина, їх там багато сидить в бригаді, тому їм видніше. Ми маємо це прийняти як є, побачити, почути від них і допрацювати ті моменти, які вони хочуть щоб ми допрацювали і повернутися і гідно доказати, що ми можемо бути вище четвертої сходинки.

Зараз головне для Іллі це відновлення

- Чи святкували ви цю медаль? І які плани і завдання вже, можливо, ставите перед собою на майбутнє?

- Ми повертаємося до Осієки, в в Хорватію, де постійно знаходимося на навчально-тренувальних зборах (завдяки господарям бази, що притулили нас тут). І тут буде у Іллі день народження 10 серпня. І якраз і відсвяткуємо і день народження, і медаль. І потім у нас попереду дуже серйозне обстеження ступні в кількох країнах світу. Напевно, необхідно її оперувати, перероблювати, бо ми не все одразу зробили. Плюс ще додаткова травма в середині суглобу. Будемо обстежувати і вирішувати, як і що робити, щоб Іллі полегшало вже на наступному циклі.

Ці три роки він «відпахав» на межі можливостей. Я не знаю, чи є ще в Україні спортсмен, який приніс стільки медалей за ці три роки, за час війни… Напевно, немає. Бо він брав участь в усіх стартах, майже щомісяця і інколи і по два. І завжди був з медалями. Тож я вважаю, що в нього буде нібито такий перепочинок, а заодно і ми вирішимо йому проблему зі ступнею. Також є проблема зі спиною, з плечем ще є застаріла травма, тож все це ми підлатаємо і, я гадаю, має бути перепочинок, щоб організм перезавантажився, і тоді, дасть Бог, ми налаштуємось і підійдемо ще кращими до наступних Ігор.

- Давайте підведемо певний підсумок. Як вам ця Олімпіада? Цей рівень конкуренції? Ці емоції? Що вона вам показала?

- Шалені Олімпійські Ігри, дуже сильні конкуренти, у всіх дуже висока планка, всі готувались на свій максимум. У багатьох спортсменів була боротьба з самим собою. Були травми, з якими вони підходили до цих змагань. Мені дуже сильно сподобались всі фінали на всіх видах. Так, напевно, дуже рідко буває, що всі шість видів і всі чудові. Всі вони були конкурентні, сильні, дуже титуловані.