«Стрибок у безодню» Андрій Ворон: українська космоопера з присмаком Warhammer 40000

Молода українська фантастика точно квітне та розвивається. Разом з іншими українськими видавництвами, на цьому полі грає видавництво «ТУТ» і в нього дуже непогано виходить. Ми вже писали про «Синтезу» Еліела Дрейка, яка вийшла в цьому ж видавництві. Але якщо до тієї книжки в мене було безліч питань, то до роману «Стрибок у безодню» Андрія Ворона їх майже немає. Це якісна, українська космоопера в оригінальному всесвіті, по якому також створена справжня настільна гра Verge Of War.

«Стрибок у безодню»

Автор Андрій Ворон
Видавництво ТУТ
Мова Українська
Кількість сторінок 296
Обкладинка Тверда
Рік видання 2024
Розмір 130×200 мм
Сайт knygarnya.com

«Стрибок у безодню» — не звичайна книга, а роман в новелах. Тут їх дев’ять і вони йдуть послідовно в часі від 2105 до 2448 року. Як вже відомо за згаданою вище настолкою, після 2448 року людство зустрінеться з іншими космічними расами, дізнається про старшу расу Асгарів та інші важливі події.

І хоч це не класичний роман з однаковими персонажами, а дев’ять різних оповідей, усі вони створені послідовно та логічно, а головне максимально органічно поєднуються одна з одною. Іноді в них згадуються однакові події, вигулькують ті чи інші персонажі, або їх нащадки тощо. Так, перші новели написані не так яскраво, як ті, що в середині чи останні. Але навіть їхня якість добра та змушує не відриватися від читання.

А ще тут багато українців, але без фанатизму. Тобто українці присутні, вони причетні до розвитку підкорення космосу, створюють великі потужні родини та колонії, мають вагу тощо. Але водночас показані і інші нації та їх нащадки, які пліч-о-пліч підкорюють всесвіт. Ну й, звісно, тут є росіянці та їх не менш прибацані нащадки, що також не дають нам покою.

Усе це органічно поєднано та перемішано, щоб читач перемикався з одного жанру на інший не встигнувши занудитися. І в автора це успішно вийшло. Також наявні відсилання до інших популярних світів, особливо Андрій Ворон явно не рівно дихає до Warhammer 40000.

Найслабшим елементом «Стрибка у безодню» виступають персонажі. І не тому, що автору не вдалося їх розкрити чи він не вміє це робити. Це стосується більшості подібних новел та формату в цілому. На першому місці тут історію, сюжет, знакова подія тощо, а персонажі лише спостерігачі. На їх повноцінне розкриття просто немає часу, тому виходять трохи однобокими, але від цього все ж залишаються цікавими. Так, іноді в їх діях та словах є нелогічності та нереалістичні вигуки чи заяви, але загалом рівень їх прописаності дуже непоганий.

Це ж стосується вміння писати. Видно, що Андрій Ворон ніби вчився в процесі, або написання новел в реалі сильно розтягнулося в часі, тому автор встиг зрости у своїх можливостях, що й позначилося на книзі. Але навіть перші новели цікаві та легко читаються, тому я запевняю вас, що ви не відірветеся, якщо подобаються космоопери загалом.

Не може не тішити й якість видання. У видавництва «ТУТ» вона в усіх книжках на високому рівні і «Стрибок у безодню» не виключення. Маємо стильну атмосферну обкладинку, яка відразу дає розуміння жанру книги. Також тут є модні зараз колірні зрізи та прикольні картинки на форзацах. А ще маємо якісні ілюстрації та зручне лясе.