Операція ЗСУ на Курщині: відомо, чи відбудеться обмін територіями "метр на метр"
Операція ЗСУ на Курщині: відомо, чи відбудеться обмін територіями "метр на метр"

Операція ЗСУ на Курщині: відомо, чи відбудеться обмін територіями "метр на метр"

Що довше території залишатимуться під контролем Росії, то вірогіднішим є варіант їхньої русифікації, яка проводиться вже зараз, каже Сунгуровський.

Деякі експерти говорять про те, що території, які зараз вдалося зайняти ЗСУ у Курській області можуть використати для подальшого обміну. Але директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський заявив, що швидше за все, обміну "метр на метр" не буде, тут буде питання принципу. Тобто чи є ці території предметом для переговорів у принципі.

В інтерв'ю Главреду він підкреслив, що зараз в окремих політичних заявах лунають нотки згоди партнерів з тим, щоб Україна залишилася без певних територій, які вже були захоплені Росією до 24 лютого 2022 року, тобто станом на початок повномасштабної агресії.

"Це дуже небезпечний момент, оскільки багато політиків чомусь не розуміють, що, в принципі, це означає відкрити ворота пекла. Тобто кожен потенційний агресор може розраховувати на те, що захопивши якісь певні території, цікаві йому, наприклад, на африканському континенті, де багаті ресурси, залишаться за агресором. Якщо припустити, що Україна погоджується на відмову від частини окупованих територій і наші партнери чи посередники погоджуються з цим, то це дуже небезпечний прецедент. І він міститься, наприклад, у китайсько-бразильському консенсусі. Там якраз і передбачається, що територіальна цілісність і суверенітет начебто підтверджуються, але на користь сильного, а не слабкого", - наголошує він.

За його словами, можливе перетворення всіх цих питань на предмет подальших переговорів, причому нескінченних переговорів.

"Ми пам'ятаємо, що було з "Мінськ-2", у форматі Нормандії, коли одна сторона погоджується, а інша ні. Переговори в такому форматі щодо якихось спірних питань, особливо екзистенційних питань приналежності території державам, суверенітету цих держав, є настільки суттєвими, що потребують для їхнього вирішення механізмів примусу. А це не модно на Заході. Тобто, в принципі, відсутність таких механізмів примусу призвела до занепаду всієї системи Організації Об'єднаних Націй. У другому розділі сьомої частини Статуту ООН йдеться про примус до миру, але жодної миротворчої операції про примус до миру не було. Як максимум до цього вдавалися регіональні союзи НАТО, Африканський Союз, які використовували свої війська для того, щоб вводити їх на територію країни-агресора. Але в рамках ООН такого не було", - продовжує Сунгуровський.

Він підкреслює, що за відсутності механізмів примусу розраховувати на те, що в результаті переговорів ми повернемо ці території в лоно України, не можна. Ба більше, що довше території залишатимуться під контролем Росії, то вірогіднішим є варіант їхньої русифікації, яка проводиться вже зараз. Тобто це переселення цих регіонів - депортація корінного населення і, грубо кажучи, завезення росіян, які погодяться там жити.

"Після цього я більш ніж упевнений, що в будь-якій декларації в результаті переговорів буде записано, що повернення цих територій здійснюється шляхом референдуму. Але референдуму серед кого - серед тих, хто кого завезли?! Результати я можу передбачити вже зараз, вони стовідсоткові, всі проголосують за те, щоб залишитися у складі РФ. І тому такі переговори можуть завершуватися лише після того, як одна зі сторін повністю досягає своїх кінцевих цілей, або коли є механізм примусу цих сторін визнати цілі, що сформульовані посередниками в рамках міжнародного права", - наголошує директор військових програм Центру Разумкова.

Він також додає, що з точки зору України формулою миру для нас може бути не формула Зеленського з 10 пунктів, а вкорочена. Адже що більше спірних пунктів буде винесено на мирні переговори, то більш затягнутими вони будуть, і то більше вони перетворюватимуться на базікання.

"Переговори про продовольчу, ядерну, екологічну безпеку - це питання подальших, окремих перемовин за участю спеціалістів, тому що вони стосуються не тільки України та Росії. Це якраз теми для самітів миру. На них такі питання варто було б виносити, але не питання російсько-української війни. Якщо ми хочемо досягти якоїсь підтримки на таких самітах, ми маємо говорити не тільки про Україну, а зокрема й про країни, які на собі відчули наслідки збройних конфліктів. Їм ця тема близька, і тільки через такі теми ми можемо до них достукатися і пояснити, що таке справедливість, війна, агресія, агресор, як у цьому випадку працює або має працювати міжнародне право. На ці теми вони будуть говорити, бо ці теми їм близькі, і всі ці формули миру кожна країна буде приміряти на себе. Без цього ми ніякої підтримки не отримаємо", - говорить Микола Сунгуровський.

Він зауважив, що якщо говорити про підтримку або, як почали говорити на останньому саміті миру, - коаліцію навколо України, то це безперспективне заняття, тому що така коаліція вже є у вигляді держав у форматі Рамштайн.

"Я не хочу сказати, що робота з проведення самітів миру не потрібна. Вона потрібна для того, щоб відсікти допомогу Росії. Тому роботу необхідно вести за двома треками - на треку саміту миру і розширення діяльності тих країн, які згуртувалися навколо України. Це важке завдання і для дипломатії, і для військово-політичного керівництва, але така робота необхідна", - підсумував експерт.

Хто такий Микола Сунгуровський

Микола Вікторович Сунгуровський (01 січня 1951, Москва) - військовий експерт і директор військових програм Центру Разумкова.

У 1972 році закінчив Оренбурзьке вище військове зенітно-ракетне училище.

У 1982 - Київську Академію протиповітряної оборони.

У 1991 - Вищу школу підприємництва при Київському інституті народного господарства.

З грудня 1999 року - координатор програм Українського центру економічних і політичних досліджень (нині-Центр Разумкова). До цього працював завідувачем відділу аналітичної служби апарату РНБО України.

З лютого 2000-го - позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

З грудня 2006 року - директор військових програм Центру Разумкова.

Полковник запасу. Стаж військової служби - 31 рік (з них половина - у науково-дослідних установах). Сфери діяльності - системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки.

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Операція в Курській області - що відомо

Нагадаємо, американський сенатор-демократ Марк Келлі заявив, що рішення України протистояти країні-агресорці РФ шляхом нападу на саму Росію може змінити хід цієї війни.

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець також вважає, що дії ЗСУ в Курській області орієнтовані на осінній період і формуватимуть інший порядок денний на полі бою.

Крім того, начальник Сумської міської військової адміністрації Олексій Дрозденко сказав, що росіяни не очікували настільки стрімкого прориву в Курській області. Однак, це був лише перший етап операції український військ на території Росії.

Читайте також:

Джерело матеріала
loader
loader