США можуть пожертвувати Україною та Європою, аби розірвати союз Москви і Пекіна

Скоріш за все США доведеться піти на угоду з Росією або Китаєм, аби уникнути втягування одразу у кілька великих війн.

Про це пише The Wall Street Journal.

Ситуація залишається напруженою не лише в ситуації з Росією і Китаєм, але й Іраном і Північною Кореєю. Враховуючи занепад військово-промислової бази Заходу та небажання виборців витрачати значно більше на оборону, США усвідомлюють свою нездатність протистояти їм усім одночасно.

«Ми вже беремо участь у двох війнах [шляхом підтримки України та Ізраїля], і зараз нам важко постачати боєприпаси та обладнання для наших союзників. Якщо ми втягнемося в глобальну війну, нам буде важко впоратися з нашими супротивниками та можливостями, якими вони володіють», — сказав генерал у відставці Джек Кін, колишній заступник начальника штабу армії.

Одним із потенційних виходів із ситуації, який розглядає, наприклад Дональд Трамп, є спроба повністю зосередитися на протистоянні з Китаєм. Але для цього потрібно розірвати союз Пекіна з Москвою — за рахунок України та Європи.

«Одна з речей, які Америка має зробити, з чисто американської стратегічної точки зору, це знайти спосіб укласти грандіозну угоду з Росією. Зробимо це чи ні, це складне питання, залежно від того, де пролягають російські червоні лінії. Але в принципі це означатиме нову архітектуру безпеки в Європі», — сказав Сумантра Майтра, директор з досліджень в Американському інституті ідей, близькому до республіканців.

Демократи поки що публічно відкидають можливість подібної угоди з Москвою, зокрема і через війну в Україні, яка начебто зробила США і Росію антагоністами. Серед республіканців також чимало противників будь-якого зближення з Кремлем, пише WSJ.

Це ставлення поділяють багато республіканців. Якщо США хочуть зберегти своє становище світового гегемона, у них немає іншого вибору, окрім як продовжувати свою участь у всіх великих конфліктах по всьому світу, сказав сенатор-республіканець Джон Корнін. 

«Нічого не відбувається без американського лідерства. Подобається нам це чи ні, але це частина ціни, яку ми платимо за те, щоб бути провідною економікою та наддержавою у світі», — сказав він.