Чому так багато римських статуй не мають голови

У чому причина

Пройдіться будь-яким музеєм класичного мистецтва десь у Європі, і ви, швидше за все, побачите розтрощені носи, розсічені пальці та величезну кількість відрубаних голів у давніх римських статуй. Рейчел Куссер, професорка класики та історії мистецтва в Бруклінському коледжі та Міському університеті Нью-Йорка каже, що в цьому є певна закономірність. Хоча часто неможливо знати точно, як та чи інша статуя втратила голову, вчені зібрали деякі археологічні підказки, які свідчать, що не завжди це була випадковість.

Перша й найочевидніша причина полягає в тому, що шия є природним слабким місцем у людському тілі. Враховуючи, що більшості цих статуй приблизно 2 000 років, з ними за цей час трапилося стільки ситуацій та невдач, що ми мали б більше дивуватися тому, що хоча б якісь зі скульптур зберегли свої голови. Вони пережили розквіт і падіння імперій, війни, руйнування, розграбування й погроми, а також численні перевезення від одного власника до іншого. Якщо статуя падала, то голова була її найслабшим її місцем.

Друга причина полягає в тому, що іноді римляни навмисно розбивали власні статуї. У процесі, який називався "damnatio memoriae", римський сенат міг проголосувати за засудження пам'яті особливо нелюбимого імператора після його смерті. Якщо голосування було позитивним, сенат викреслював ім'я імператора з документації, конфісковував його майно і псував його портрети та статуї. За словами Рейчел Куссер, сумнозвісний імператор Нерон був одним із прикладів цього, і багато його портретів були пошкоджені або перероблені.

Крім того, римські скульптори іноді навмисно створювали свої статуї зі знімними головами. За словами Кеннета Лапатіна, куратора античності в Музеї Пола Гетті в Лос-Анджелесі, такий дизайн дозволяв використовувати різні матеріали для тіла та обличчя, мати різних скульпторів, які працювали над однією статуєю, або навіть замінити голову в майбутньому. Такі статуї легко впізнати, оскільки в тілі є отвір, куди скульптор міг встановити шию, а голова має плавно вирізаний край, де закінчується шия, а не нерівний злам.

Ліворуч зображено приклад знімної голови статуї, а праворуч – голова, що відкололася / Фото знаходиться у суспільному надбанні / Музей Пола Гетті

Сучасність

У наш час голови статуям відрубують у дуже рідкісних випадках. Римські скульптури приносять великі гроші на ринку антикваріату, і нечисті на руку артдилери зрозуміли, що можуть заробити більше грошей, продаючи два артефакти замість одного. З огляду на це, вони самі почали обезголовлювати статуї.

Статуя Draped Woman у Музеї Пола Гетті – один із прикладів цього. Коли музей придбав статую заввишки 2,1 метра у 1972 році, у неї не було голови. Але архівні фотографії показували, що у скульптури вона була принаймні до 1930-х років. Трохи згодом цю загадку розгадали, знайшовши голову окремо у продажу в іншого продавця. Стало зрозуміло, що хтось розділив її на дві частини десь у 20-му столітті.