Збирали спеціальну комісію: чому в СРСР не можна було вільно їздити за кордон
Збирали спеціальну комісію: чому в СРСР не можна було вільно їздити за кордон

Збирали спеціальну комісію: чому в СРСР не можна було вільно їздити за кордон

СРСР увійшов до історії, як одна з найбільш закритих країн світу. Але складно було не тільки в’їхати до Союзу, але й виїхати з нього.

Щоби скористатись правом на туристичну чи робочу поїздку за кордон, доводилось отримувати спеціальну виїзну візу, оформлення якої вимагало величезної кількості документів. А ще кожен турист перебував під пильним наглядом КДБ. OBOZ.UA розповідає, чому в СРСР не було права на вільне переміщення і як його в результаті реалізовували.

Як в СРСР обмежували право на виїзд

Перші обмеження в Союзі запровадили одразу після приходу більшовиків до влади у грудні 1917 року. Всім охочим виїхати за кордон для цього потрібен був не тільки паспорт (а його видавали лише окремим категоріям громадян), але й спеціальний дозвіл від НКВС або комісаріату закордонних справ.

Остаточно порядок виїзду з СРСР оформився у 1925 році і проіснував з невеликими поправками аж до самого розвалу радянської імперії.

Щоби виїхати з країни потрібно було зібрати чималий стос документів. Так кожен, хто мав намір вирушити за кордон, повинен був заповнити докладну анкету, в якій, зокрема, вказати наявність родичів за межами СРСР, свою національність і право на ознайомлення з державною таємницею. Все це могло стати підставою для відмови.

Також необхідна була рекомендація трудового колективу, партійної чи комсомольської організації. На цьому етапі плани міг зірвати не прихильний до людини начальник. Найбільшу свободу тут мали науковці, спортсмени та військові. Проте і їм нерідко відмовляли.

Наостанок за місцем проживання людини збирали комісію райкому партії, яка мала дати остаточний дозвіл на виїзд. На засіданнях цим комісій доходило до абсурду. Так людину, яка збиралась на відпочинок до такої ж комуністичної Болгарії могли опитати на предмет знання рішень останнього з'їзду КПРС та міжнародних зв’язків партії. Найменша помилка чи сумнів могли обернутись відмовою. Можливості апеляції практично не існувало. На таке право могли розраховувати тільки партійні функціонери чи найбільш відомі вчені чи спортсмени.

Люди, яким довелось пройти процедуру оформлення права на виїзд, описували її, як величезне приниження. Яке, до того ж, було розтягнутим у часі. Остаточне рішення залежало від кожного, навіть найдрібнішого чиновника на шляху і оскарженню як правило не підлягало.

Які обмеження діяли на закордонні поїздки в СРСР

Навіть тим, кому вдавалось оформити дозвіл на виїзд, доступними були далеко не всі країни світу. Так відносно відкритими залишались країни соцтабору. Проте навіть Югославію відвідувати не рекомендувалось, адже вона вважалась чи не найбільш капіталістичною з усіх держав в орбіті Москви.

А от вибратись у країни західного світу взагалі було майже неможливо. Пересічний громадянин міг навіть не розраховувати на це. Поїздки до Європи, а тим більше до США дозволяли лише партійним босам, видатним артистам чи спортсменам, коли вони вирушали на міжнародні змагання.

У 1965 році відкрили ще один канал виїзду за кордон. Влада дозволила радянським євреям користуватись правом на репатріацію до Ізраїлю. Але і тут діяли жорсткі обмеження. З усієї країни на рік могло виїхати всього близько 1500 репатріантів. У 1970 році цю квоту збільшили до 3000. І все одно до виїзду не допускали людей, які мають доступ до державних таємниць, діячів науки та мистецтва.

Що відбувалось з громадянами СРСР за кордоном

Якщо всі кола пекла вдавалось пройти успішно, людина отримувала поштою готовий закордонний паспорт на своє ім’я. Але після цього його потрібно було затвердити у Відділі віз та реєстрації, заплативши за це величезні гроші – 105 рублів. Це була майже вся середня місячні зарплата громадянина Союзу.

І навіть після виїзду радянські люди не отримували повної свободи. Для поселення дозволялись лише окремі, чітко визначені готелі. А до кожної групи – туристичної чи ділової – приставляли співробітника КДБ, який стежив, хто що каже, хто чим займається і міг донести спецслужбам на будь-що.

Виїзні візи в Союзі все ж встигли скасувати. Але сталось це у 1991 році – буквально напередодні розвалу країни.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які продукти в СРСР могли собі дозволити тільки заможні люди.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Джерело матеріала
loader
loader