Рецензія на серіал «Чудова пара» / The Perfect Couple

5 вересня на стримінговому сервісі Netflix вийшов детективний драматичний серіал «Чудова пара» з зірковим акторським складом, зокрема, Ніколь Кідман та другом України Лівом Шрайбером у головних ролях. Сюжет заснований на однойменному романі американської письменниці Елін Гільдербранд, котрий з’явився на полицях книгарень у 2018 році. У цьому огляді розповідаємо, що не так з тутешньою заможною родиною та чи здатний здивувати проєкт у контексті детективної інтриги.

Відключайте рекламу - підтримуйте ITC!

«Чудова пара» / The Perfect Couple

Жанр кримінальна драма, детектив
Режисерка Сюзанна Бір
У ролях Ніколь Кідман, Лів Шрайбер, Ів Г’юсон, Дакота Фаннінг, Біллі Гоул, Джек Рейнор, Меґан Фахі, Донна Лінн Чамплін, Майкл Біч, Ішаан Хаттер, Сем Нівола, Міа Айзек, Ізабель Аджані, Томмі Фленаган
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

У розташованому на узбережжі Нантакету розкішному будинку заможної родини Вінбері планується велика урочистість — весілля. Бенджі, один з трьох синів подружжя, що складається з відомої письменниці Ґрір Ґаррісон та любителя косяків Теґа, планує взяти у дружини дівчину з простої родини на ім’я Амелія Сакс. Здавалося, нічого не могло стати на заваді гарного свята. Та коли наступного дня після його генеральної репетиції одного з гостей знаходять мертвим, життя усієї сім’ї перетворюється на суцільний хаос.

«Чудова пара» — адаптація детективного роману Елін Гільдербранд — американської письменниці, котра спеціалізується здебільшого на любовних романах. У 2019 році популярний журнал New York схарактеризував авторку як «королеву пляжного читання», що вже дає певне розуміння, якого штибу читво пропонує Гільдербранд. Події її творів зазвичай відбуваються десь у Нантакеті — ось і зараз творці лишилися вірними цій традиції та перенесли дійство на цей мальовничий острів.

Проблема у тому, що не усі персонажі викликають щире зацікавлення та, відповідно, не усі сюжетні відгалуження здаються необхідними. Наприклад, романтичні метання героїні Ів Г’юсон не так щоб сильно додають якоїсь інтриги, а скоріше є побічною і відверто зайвою сюжетною лінією, яка виглядала б доречно у тих самих любовних романах. Або ж взяти таємничого персонажа Томмі Фленагана, за допомогою якого припускався маневр для потенційно класного твіста, та навсправжки він виявився натурально сюжетним пшиком.

При побіжному погляді на сюжет може здатися, ніби це чергова історія у жанрі поліційного процедуралу на кшталт якого-небудь CSI; навіть культовий ситком «Два з половиною чоловіки» колись дотепно обігрував «Місце злочину», використовуючи ідентичну зав’язку «вбивство на весіллі у домі заможних дурнів».

А ще у «Чудової пари» чимало спільного з «Ножами наголо», якими нині також опікується Netflix. Окрім розвитку подій у Массачусетсі, як це було у хітовій першій частині, тут є: дратівливе засилля розкоші у кадрі, достатня кількість не особливо приємних чи хоча б сумнівних персонажів, кожному з яких є що приховувати, сатиричний погляд на зарозумілих багатіїв, у середовищі яких не залишилося місця для щирості тощо. «Я йому не довіряю. Він застеляє ліжко, як бідняк» — звучить в одному з красномовних діалогів.

Тобто, уся сімейна ідилія Вінбері відчайдушно удавана і згодиться хіба що для обкладинки порожнього глянцевого журналу. За ідеальною картинкою ховається купа скелетів у шафі, і навіть найменша посмішка виглядає нещирою.

Ще у дебютному епізоді добряче підкріплюють таку кричущу штучність надзвичайно яскраві кадри весільної радості з купою усміхнених облич, і все це щастя дуже нагадує фінал середньостатистичного американського ромкома. Не варто забувати і про сатиричну заставку шоу з її примітивними танцями під попсу у дусі «Дедпула і Росомахи».

Серед інших особливо блищить неперевершена Ніколь Кідман, кожна поява якої та кожний діалог з якою змушує буквально прикипіти до екрана. Лів Шрайбер тільки й робить, що жлуктить алкоголь та смалить траву, але і цього достатньо, щоб склалося потрібне враження про його персонажа. На тлі цих двох всі інші, звісно, програють у харизмі, хіба тільки Джек Рейнор ще намагається вдавати з себе класичного розбещеного багатія. А от героїня Ів Г’юсон здається якоюсь млявою і зовсім не цікавою, не дивлячись на її важливу роль у сюжеті.