У ранньому Всесвіті виявлено сотні "маленьких червоних крапок": вчені не знають, що це таке

За допомогою космічного телескопа Вебб астрономи виявили сотні галактик, які сильно спантеличили вчених, адже раніше вони такого не бачили. Кілька сотень галактик отримали назву Маленькі Червоні Точки. Вони дуже маленькі і їх можна спостерігати лише протягом приблизно 1 мільярда років космічної історії. Але ці галактики виглядають як різні астрофізичні об'єкти. Звичайна Маленька Червона крапка має радіус, який відповідає всього 2% радіуса Чумацького Шляху, але деякі галактики ще менші. Але що вони з себе представляють насправді? Про це пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження галактик за допомогою різних довжин хвиль видимого світла, радіохвиль, гамма-випромінювання і рентгенівського випромінювання показало, що Маленькі Червоні Крапки виглядають як різні астрофізичні об'єкти. Поки що астрономи дійшли двох висновків: сотні галактик із раннього Всесвіту являють собою або надзвичайно щільні, масивні галактики, що містять мільярди зірок, або вони містять надмасивну чорну діру в центрі.

Якщо це дуже щільні масивні галактики, то вони мають містити приблизно стільки ж зірок, скільки й Чумацький Шлях — 100 млрд. Але наша галактика на 98% більша за ці об'єкти, тому Маленькі Червоні Точки можуть бути найщільнішими зоряними середовищами в усьому Всесвіті. Але астрономи не впевнені, чи можуть такі взагалі існувати.

З іншого боку, більшість Маленьких Червоних Точок демонструють явні ознаки наявності надмасивної чорної діри в їхньому центрі. За оцінками вчених, якщо це так, то чорні діри мають занадто велику масу порівняно з розміром їхніх маленьких батьківських галактик.

Надмасивні чорні діри зазвичай мають масу, яка становить приблизно 0,1% маси зірок у галактиці. Але деякі з Маленьких Червоних Точок містять чорну діру, маса якої майже така ж, як і маса всієї галактики. Це порушує існуючі теорії.

Але на відміну від звичайних чорних дір, ті, які, можливо, перебувають у Маленьких Червоних Точках, не показують жодних ознак рентгенівського випромінювання.

Астрофізик Фабіо Пакуччі зі Смітсонівського інституту, США, вважає, що якщо в цих галактиках існують занадто масивні чорні діри, то це може бути підказкою, як перші такі об'єкти утворилися в ранньому Всесвіті. Якщо перші чорні діри були дуже масивними, приблизно в 100 000 разів більшими за масу Сонця, то деякі моделі показують, що співвідношення маси чорної діри до маси галактики-господаря могло залишатися високим протягом тривалого часу після створення цих об'єктів.

За словами Пакуччії, розкрити справжню природу загадкових галактик можна за допомогою спостереження за їхньою поведінкою. Подальше вивчення галактик має показати додаткові особливості, які можуть вказати на те, чи є вони переповненими зірками галактиками, або ж у них у центрі знаходиться гігантська чорна діра.

Як уже писав Фокус, 20 років тому з'явився перший прямий знімок планети поза Сонячною системою. 10 вересня 2004 року астрономи за допомогою Very Large Telescope, телескопа, розташованого на півночі Чилі, вперше в історії отримали пряму фотографію далекої планети.

Також Фокус писав про те, що астрономи змогли пояснити, чому деякі об'єкти на околицях Сонячної системи поводяться дивно.