Сапери повинні вміти, серед іншого, орієнтуватися на місцевості та користуватися планшетом з відповідним програмним забезпеченням. Одного року цілком достатньо, щоб стати у цій сфері фахівцем найвищого класу. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів Герой України, майор Руслан Панезьоров.
«Зараз в Україні працює 143-й об’єднаний навчальний центр «Поділля» у місті Кам’янець-Подільський. Вони добре готують саперів, але вони обмежені своїми навчальними програмами, які не дуже гнучкі. Тобто вони не встигають за технологічним розвитком, розвитком бойових дій.
Зазвичай, коли до нас приходить звідти сапер, то в нашому підрозділі ми ще місяць готуємо цю людину до роботи, навчаємо самі, вводимо в курс справи», – зазначив військовий.
За його словами, під час тренувань для бійців моделюються ситуації, у яких вони можуть опинитися на полі бою. Організовується двостороннє навчання, коли одна група мінує, а інша розміновує: одні роблять мінні загородження, а інші намагаються їх подолати з використанням, наприклад, дронів Mavic.
«Зазвичай хлопців, які з Кам’янець-Подільського до нас приходять, ми поступово підключаємо до роботи, не кидаємо одразу на найскладніші завдання. Спочатку, наприклад, можуть бути завдання з розвідки місцевості на підході до позицій, потім складність збільшуємо, аби все ближче і ближче до ворожих позицій заходили. Тоді вже їх залучаємо до операцій разом зі штурмовиками, або до мінування у сірій зоні», – пояснив Панезьоров.
Він зауважив, що сапери повинні орієнтуватися на місцевості та користуватися планшетом з відповідним програмним забезпеченням «Кропива» (українське програмне забезпечення, розроблене для планування, розрахунків та орієнтування). Командиром групи можна стати тільки за умови, що володієш цими навичками.
«Я розповідаю нашим саперам, як не загубитися за поганої погоди, туману, наприклад, коли нічого не видно, чи обстрілу раптового. Скільки в який бік робити кроків, аби не зійти з маршруту і повернутися правильною дорогою назад. Досвід показує, що люди цілком здатні стати саперами найвищого класу за один рік, аби потім працювати упевнено», – наголосив майор.
Також він розповів про нові можливості для замінування й розмінування, які з’явилися після початку повномасштабного вторгнення.
«Під час штурмів, наприклад, у Суджі, наші військові використовували машину для розмінування УР-77 (самохідні реактивні установки розмінування) і Miclic (американська установка розмінування. Використовує лінійний вибуховий заряд, протяжний шнур із вибухівки довжиною приблизно 100 м), яка дуже схожа з УР-77, щоправда радянська система далі стріляє. Щоби їх використовувати у зоні бойових дій, потрібен жорсткий РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби) і сильна ППО. Думаю, операція на Курщині вдалася тому, що противник не був готовий до таких дій наших військ. Спочатку наші подавили усі засоби спостереження противника, що дозволило цим системам спокійно переміщуватися і виконувати задачі з розмінування», – додав Панезьоров.
За його словами, також системи Miclic використовувалися і в Роботиному Запорізької області, але там окупанти знищували їх на підходах до позицій.
Військовий звернув увагу, що курська операція подібна до контрнаступу на Харківщині у вересні 2022 року, але є й відмінне. «Противник не вірив, що ми підемо в атаку, що зможемо це зробити. Головне, що потрібно було зробити на Харківщині, це щоби перша танкова та 25-та бригади пробили передові позиції ворога, зробили коридор, аби ми цим коридором просунулися колонами. Думаю, що на Харківщині у ворога лінія оборони була більш суцільною, ніж на Курщині, – зауважив Панезьоров.