Одна з причин неприємно швидкого просування на захід лінії фронту в районі Покровська — це дефіцит мін, пише військовослужбовець Ігор Луценко. Йому абсолютно незрозуміло, чому при власному мінному виробництві, при бюджетному фінансуванні ЗСУ відчувають такий мінний голод...
ЯК ПОРЯТУВАТИ ПОКРОВСЬК?
Я ще кілька тижнів тому казав, що ще одна причина неприємно швидкого просування на захід лінії фронту в районі Покровська — це дефіцит мін. Зараз про факт недодачі мін на найгарячіші ділянки фронту почали активніше говорити інші військові.
Безумовно, у нас дика нестача бійців на передовій, і це тема, котра заслуговує на відверту дискусію серед українців. Але люди мало що зроблять, коли у них обмаль зброї.
Зараз росіяни лізуть вперед піхотою, проти якої дешевим і надійним засобом є саме міномет (155-мм — це занадто дорого). Але набої до нього нині — колосальний дефіцит. Самими лише дронами вибивати росіян, котрі миттєво зарилися під деревами у посадці — справа дуже непроста.
На щастя, Україна може виготовляти міни у великих кількостях, це не такий складний продукт, як снаряди на 155 мм. Дивно, чому при наявності фінансування в бюджеті з ними така зараз біда?
З мінним голодом треба щось робити. Щоб було вдосталь мін, потрібна увага перших осіб, щоб була така увага — потрібен розголос.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Наша відповідь "Іскандеру": що заважає Україні виготовляти власні ракети