Як має діяти Україна, щоб покарати російських воєнних злочинців і відновити справедливість

Україна більше 10 років перебуває в стані війни.

Понад два з половиною з них припали на повномасштабну.

Агресор щодня продовжує вчиняти міжнародні злочини: обстріли цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури, зґвалтування, позасудові страти, викрадення….

Україна має зробити національну систему правосуддя ефективною, зокрема для задоволення величезного запиту на справедливість в українському суспільстві.

Про те, як це зробити, читайте в колонці заступника Генерального прокурора України (2019-2022 рр.) Гюндуза Мамедова Покарання не тільки Путіна: як Україна має змінити систему розслідування воєнних злочинів.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки зазначає, що до першого півріччя 2024 року зареєстровано понад 135 тисяч кримінальних проваджень за статтею 438 Кримінального кодексу України ("Порушення законів та звичаїв війни") щодо злочинів, вчинених після початку повномасштабної агресії.

Більшість з них перебувають на початковому рівні, зауважує Мамедов.

"І для того, щоб ефективність розслідувань зросла, потрібно трансформувати інфраструктуру щодо міжнародних злочинів", – пише колишній заступник Генерального прокурора України.

Він підкреслює, що насамперед у центрі правосуддя мають стояти інтереси потерпілих.

Також, додає експерт, система правосуддя має викликати довіру як всередині країни, так і у міжнародної спільноти, і відповідати міжнародно прийнятим практикам, тож потрібна ефективна співпраця з іноземними партнерами.

На думку Гюндуза Мамедова, одним з необхідних етапів є "гармонізація нашого законодавства з міжнародними нормами".

І ось тут треба бути особливо уважними, попереджає автор колонки.

За його словами, самої лише майбутньої ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду недостатньо.

"Ми копіюємо назви та формулювання з Римського статуту, щоб формально відповідати вимогам, але не змінюємо суть", – пояснює проблему експерт.

Крім того, на його думку, потрібно створити окремі суди, прокуратуру і інфраструктуру слідства, які би займалися міжнародними злочинами.

Все через те, що зараз і масштаб викликів, і масштаб злочинів дуже великі, у порівнянні з тим, що було до повномасштабного вторгнення Росії.

Відповідно, цими злочинами, за словами експерта, мають займатися прозоро відібрані люди з відповідною спеціалізацією.

"Це дозволить забезпечити ту якість розслідування і судових рішень, яка викликала б довіру міжнародних партнерів", – вважає Гюндуз Мамедов.

Зі слідством ситуація видається найскладнішою.

За час повномасштабного вторгнення кількість розслідуваних Службою безпеки України проваджень зросла більше ніж у 20 разів, зазначає автор.

Тому створення нового органу він теж вважає цілком логічним.

Ба більше: те, що зараз розслідування найтяжчих міжнародних злочинів покладене на СБУ, є концептуально неправильним.

Загалом, зміна системи розслідування міжнародних злочинів матиме і додатковий наслідок.

"На мою думку, національна система розслідування міжнародних злочинів має не лише підвищити ефективність, а й прямувати до того, щоб стати повноцінним елементом майбутнього гібридного механізму правосуддя, який охопить усі скоєні на території України міжнародні злочини, незалежно від того, хто їх скоїв", – зазначає колишній заступник Генерального прокурора України.

Докладніше – в колонці Гюндуза Мамедова Покарання не тільки Путіна: як Україна має змінити систему розслідування воєнних злочинів.