Вивчаємо українські діалекти: що означає гуцульське слово "сподні" — ви б не здогадалися

В Україні одним з найбільших діалектів вважається саме гуцульський. Деякі мовознавці припускають, що він є ще й одним з найскладніших. Багато слів та висловів на гуцульському діалекті зовсім не схожі на літературні українські еквіваленти.

Часто гуцульські слова викликають спантеличення у тих людей, які або не чули цей діалект раніше, або чули його дуже рідко. Основна його відмінність від літературної української мови в специфічній вимові як приголосних, так і голосних.

Наприклад, на Гуцульщині літера "и" часто вимовляється приближено до "е", тому у вимові слово "ми" перетворюється на "ме". А ось літера "о" може переходити в "у", тому ми чуємо не "гора", а "гура". Але справа навіть не у вимові. Серед гуцулів існують автентичні слова, які жителям інших регіонів України можуть здатися незрозумілими. І одне з них — сподні. Що це таке?

Слово "сподні" означає "штани", переважно чоловічі. Поширене воно лише в західних областях України. Наголос слід ставити на перший склад "спОдні". Важливо не плутати зі словом "сподень", що означає частину гончарного кола.

Історики вважають, що слово "сподні" прийшло до нас з польської мови. Там штани називають "spodnie", а шорти — "krótkie spodenki".

А ось і кілька прикладів вживання "сподні" в українській мові:

Новий фрак виглядав, ніби його псови з горла добули. А сподень, камізельки і фракової сорочки не було. (Богдан Лепкий)

Артилеристи носили корсиканські капелюхи, мундири й білі сподні з червоними лампасами. (Іван Крип’якевич)

В Галичині штани називають сподні, а в гуцулів вони звуться ногавицями. (Олекса Воропай)