Не всіх військових випустять за кордон у відпустку: кому заборонений виїзд під час війни, — юристка
Не всіх військових випустять за кордон у відпустку: кому заборонений виїзд під час війни, — юристка

Не всіх військових випустять за кордон у відпустку: кому заборонений виїзд під час війни, — юристка

Військові можуть отримати відпустки та виїхати за кордон за певних обставин. Проте існують випадки, коли бійцям відмовляють у цьому праві. Юристка Ольга Марко пояснила Фокусу, чому так відбувається, та що робити в такому разі.

Українські військовослужбовці мають право на декілька видів відпусток під час воєнного стану. Вони можуть скористатися частиною щорічної основної відпустки — не більше 30 календарних днів на рік. Відпустка надається частинами, проте не менше 15 календарних днів за один раз. Також обовʼязковою умовою її надання є одночасна відсутність не більше 30% загальної чисельності бійців відповідного підрозділу, тоді як час участі в бойових діях не є критерієм для отримання відпустки.

Також є відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин — не більше 10 календарних днів, відсутні обмеження щодо кількості відпусток на рік. Тому військовий щоразу може клопотати про отримання такого випадку відпустки в разі виникнення сімейних чи інших поважних причин, які потребують його присутності.

Такими причинами можуть бути:

  • укладення шлюбу;
  • тяжкий стан здоровʼя чи смерть рідних;
  • інші ситуації, які потребують присутності військового в родині.

Важливо, аби обставини мали документальне підтвердження.

Серед інших видів відпусток є:

Додаткова відпустка за знищену техніку — не більше 15 календарних днів на рік, проте порядок надання й тривалість відпустки окремо регулюється постановою Кабміну № 585 від 21 травня 2024 року. Ця відпустка може надаватися одночасно з наданням частини щорічної основної. Кількість днів визначається видом знищеної техніки та становить від 1 до 5 діб.

Через вагітність та пологи — 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після. Жінка може отримати 70 календарних днів відпустки після пологів у разі ускладнення чи народження двох та більше дітей.

Для догляду за дитиною — до досягнення неї трирічного віку або в разі потребі домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, проте не більше як до досягнення нею шестирічного віку. Відпустка надається одному із батьків дитини, якщо обоє вони військовослужбовці.

Для лікування через хворобу або після поранення за висновком ВЛК — на термін, вказаний у висновку лікарської комісії (від 30 до 60 днів з можливістю продовження за наявності медичних показань).

Канікулярна відпустка для курсантів — не більше десяти календарних днів (зимова), не більше 20 календарних днів (літня). Відпустка може надатися курсанту лише після ліквідації навчальної заборгованості, якщо така є. Проте тривалість літньої не може бути меншою за 15 календарних днів.

Як військовому отримати відпустку

За словами юристки ГО "Юридична Соня" Ольги Марко, для того, аби отримати відпустку, військовий повинен подати відповідний рапорт безпосередньому командиру. До рапорту потрібно додати підтверджуючі документи, якщо вид відпустки цього потребує. Командир клопоче по суті рапорту до вищого командування, тоді як у разі погодження видається наказ командира військової частини про надання відпустки.

"Військовому, який відбуває у відпустку, обов’язково видають відпускний квиток. При прибутті до місця проведення відпустки потрібно стати на облік в ТЦК та СП або ВСП, а за день перед вибуттям до місця служби знятися з обліку", — розповідає Фокусу Ольга Марко.

Вона відзначила, що військовослужбовцям надається додатковий час для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, проте не більше двох діб в один кінець. Кількість днів визначається відстанню до місця відпустки:

  • не надається час у разі відстані до 200 кілометрів;
  • один день в один кінець — від 200 до 800 кілометрів;
  • дві доби в один кінець — від 800 кілометрів.

Відпустка військового за кордоном: що для цього потрібно

Військовий може виїхати за кордон під час відпустки. Проте важливо отримати дозвіл від командування та відповідні документи, які це підтверджують.

"Тому у разі, якщо військовий хотів би у період відпустки виїхати за кордон, наприклад, у зв’язку з тим, що його сім’я зараз проживає саме там, йому необхідно вказати про це у своєму рапорті. Обов’язково слід зазначити в яку саме країну військовий планує їхати. Варто зазначити, що такий дозвіл командування може як надати, так і відмовити", — пояснила юристка.

За її словами, в разі позитивного рішення в наказі про надання відпустки та відпускному квитку додатково зазначають, що військовому надано право на виїзд за кордон. ДПСУ може відмовити в перетині кордону без цих документів.

Коли військовий може виїхати за кордон під час воєнного стану

Згідно з Правилами перетинання державного кордону громадянами України, військові можуть виїхати під час воєнного стану в наступних ситуаціях:

  • для лікування — за наявності документів, що дають право на виїзд і в’їзд в Україну, листа міністра охорони здоров’я про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування;
  • через смерть за кордоном одного з членів сімʼї першого чи другого ступеня споріднення військового — за рішенням Голови ДПСУ;
  • для виконання завдань у сфері безпеки й оборони — на підставі рішення міністра оборони, керівника іншого військового формування, правоохоронного органу спецпризначення або розвідувального органу.

Що робити, якщо військовому відмовили у відпустці

Ольга Марко зазначила, що виникають ситуації, коли військовослужбовцям складно отримати той чи інший вид відпустки. Зокрема, частина ситуацій повʼязана із розглядом самих рапортів — неприйняття, недотримання строків, втрата. Також можуть відмовити у відпустці, яка повинна надаватися в обовʼязковому порядку, йдеться про відпустку для лікування за рішенням ВЛК.

"Якщо говорити на прикладі відпустки за сімейними обставинами або з інших поважних причин, то бувають відмови у наданні на підставі, що командування військової частини не вважає підставу, яка вказана у рапорті, поважною. Ця проблема, зокрема, спричинена тим, що на період дії воєнного стану не передбачено навіть орієнтовного переліку таких обставин", — розповіла юристка.

Вона наголосила, що в таких випадках, згідно зі Статутом внутрішньої служби ЗСУ зі службових та особистих питань, боєць повинен звернутися до свого безпосереднього начальника, якщо він не може їх вирішити — до наступного прямого начальника. Так потрібно йти до вищого командування, ВСП й Міноборони, додала Марко.

Нагадаємо, у травні 2024 року Кабмін затвердив нові заохочення для військовослужбовців за знищення російської техніки. Йдеться про додаткові дні відпустки, які можуть використати протягом року.

У червні стало відомо, що в оновленій версії порталу "Військовий асистент" зʼявилося 20 нових документів, інструкції й покращена система зворотного звʼязку. В результаті на порталі є близько ста стандартизованих рапортів.

Теги за темою
Збройні сили України
Джерело матеріала
loader