Вчені запропонували нове несподіване пояснення того, чому вимерли шерстисті мамонти. За їхніми словами, вбити давніх гігантів могли хмари пилку, які нависали над степом у ті часи, повідомляє Live Science.
За словами вчених, бум рослинності, викликаний глобальним потеплінням, міг звільнити так багато пилку, що він спричинив алергічні реакції у тварин. Це заблокувало їхній нюх і не давало їм спілкуватися. Нездатність відчути один одного під час сезону розмноження могла б перешкодити мамонтам знайти партнера, стверджують вчені, що призвело до різкого скорочення чисельності популяції і, зрештою, вимирання.
Шерстисті мамонти жили в епоху плейстоцену (від 2,6 мільйона до 11 700 років тому). На більшій частині свого ареалу вони вимерли близько 10 тисяч років тому, хоча невелика частина популції збереглася на острові Врангеля і вимерла близько чотирьох тисяч років тому.
Дослідники вважають, що поєднання інбридингу, полювання з боку людей та серйозних змін у рослинності призвело до вимирання мамонтів, але точаться суперечки про те, наскільки кожен із цих факторів сприяв їх вимиранню.
За словами вчених, алергія могла порушити кілька важливих функцій у житті мамонтів. Тварини використовують нюх для пошуку їжі та партнерів, для навігації під час міграції та для ухилення від хижаків, тому забиті хоботи мамонтів могли приректи їх на вимирання.
Один із способів з'ясувати, чи страждав мамонт від алергії, - вивчити вміст його шлунка у пошуках рослин та пилку, які можуть викликати алергічні реакції. Автори нового дослідження стверджують, що в деяких тушах виявився пилок, вкраплений в муміфіковані тканини або рослинний матеріал, що зберігся навколо них, що може допомогти ідентифікувати минулі подразники.
Щоб визначити, чи викликали ці речовини алергію у мамонтів, вчені пропонують шукати білки імунної системи, які організм виробляє під час алергічної реакції. Одним з основних є імуноглобулін E (IgE), який виробляється в кишечнику, а потім виводиться назовні, тому тестування скам'янілих фекалій мамонта, або копролітів, може бути способом дізнатися, чи були у мамонтів тяжкі випадки сінної лихоманки.
Разом з тим деякі вчені сумніваються в тому, що алергія могла настільки сильно вплинути на мамонтів. «Ця ідея здається досить далекою, і я не впевнений, що її будь-коли вийде довести», — заявив Вінсент Лінч, еволюційний біолог і доцент Університету в Буффало в Нью-Йорку.
Він додав, що стародавні зразки ДНК дійсно вказують на те, що останні шерстисті мамонти, що вижили, втратили здатність відчувати запах певних рослин. Реконструйований геном мамонта з острова Врангеля показав мутації в генах, пов'язаних із здатністю виявляти квіткові запахи, що дозволяє припустити, що останні мамонти не могли відчувати запах квітучих рослин.
Але Лінч зазначив, що доки ідея авторів не буде експериментально підтверджена і не підкріплена подальшими дослідженнями, він вважатиме, що мамонти вимерли через поєднання факторів довкілля та антропогенного впливу.
Нагадаємо, нещодавно вчені заявили про те, що ранні люди могли відіграти ключову роль у вимиранні легендарних шерстистих мамонтів та інших видів тварин. Таких висновків вони дійшли, проаналізувавши екологічні зміни за допомогою штучного інтелекту.