Фронт рухається надто швидко. Чому Україна не встигає створювати на Донбасі нові фортифікації

Проблем вистачає.

Нас за останні три місяці посунули з позицій, які еволюційно фортифікувалися роками на Донецькому напрямку. Нові позиції такої якості ми не встигаємо облаштувати, бо фронт рухається швидше, ніж є час їх звести й забезпечити.

Ми фактично втратили можливість розміщення у Селидовому, Покровську, Новогродівці та інших населених пунктах, де досі розміщувалися тисячі військових. Зараз розміщувати такі величезні сили та засоби, розташовані на Донецькому напрямку, дуже проблематично. Бо концентрувати їх — це означає, що їх оптом роз…буть, а розсереджувати їх нема куди. Зайняті навіть усі посадки.

У ЗС РФ є Донецьк зі всією агломерацією, промзони, залізничні шляхи… Ми цього всього не маємо.

Багато основних логістичних доріг вже або перерізані, або перебувають під вогневим контролем росіян. Ще є резервні шляхи переміщення, але щойно над ними візьмуть контроль ворожі ФПВшники, доведеться виходити і з населених пунктів.

Важливо Наступ Росії — до весни. Коли і чому слід очікувати зупинки просування ворога

А ще зараз ми розтягнуті по лінії фронту, декілька наших підрозділів — у напівкотлах, і тільки на те, щоб вони там вижили, йдуть величезні ресурси. Їх не виводять, лінії не вирівнюють. Але доведеться. Вважаю, що це треба було робити раніше, а не тоді, коли вже бригаду роз…бали в котлі, а її виведення — це вимушене рішення, але я молодший сержант, що я можу знати. Хоча саме це і є причиною демотивації особового складу.

Ці всі причини не зʼявилися сьогодні, це була планова робота ЗС РФ у ці пів року, коли, варто визнати, вони весь цей час досягали успіху. Наскільки на ці всі дії зверху правильно реагували та розуміли наслідки — це вже питання не до мене. 59-та бригада сиділа ці всі місяці у напівоточенні та гідно, загалом, виконала покладені обов'язки. Але і в нас є межа можливостей.

На нас чекає складна зима та складні рішення. До цього треба бути готовими, якщо не хочемо залишити частину угруповання розй…баним у Донецькій області.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Остання осінь війни. Чому не варто сприймати те, що відбувається під Покровськом і Вугледаром, як катастрофу