Вірменія готова змінити конституцію для укладення миру з Азербайджаном, - премʼєр Пашинян
Вірменія готова змінити конституцію для укладення миру з Азербайджаном, - премʼєр Пашинян

Вірменія готова змінити конституцію для укладення миру з Азербайджаном, - премʼєр Пашинян

Вірменія готова внести зміни до конституції, аби укласти мирний договір з Азербайджаном

Зміст

Про це заявив вірменський премʼєр-міністр Нікол Пашинян на засіданні Генасамблеї ООН, передає DW.

Він пояснив: якщо Єреван та Баку підпишуть мирний договір, документ передадуть до конституційного суду для перевірки відповідності основному закону Вірменії.

Якщо КС вирішить, що мир суперечить вірменській конституції, необхідні будуть конституційні зміни.

"Якщо наш КС вирішить, що угода суперечить конституції Вірменії (хоча наші експерти запевняють, що це неможливо – ред.), однак у такому разі ми опинимося перед конкретною ситуацією, в якій будуть потрібні конституційні зміни для укладення миру. У разі, якщо КС вирішить, що договір відповідає конституції, перешкод для ратифікації документа не буде", - сказав Пашинян.

Раніше глава уряду Вірменії заявляв про готовніть Єревана підписати з Азербайджаном мирну угоду до конференції ООН із клімату, що відбуватиметься в Баку 11-22 листопада.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

19 вересня 2023 року міністерство оборони Азербайджану оголосило  про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки". 

Наступного дня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані. Згодом в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю.

25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори. Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.

Пізніше Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану за звинуваченнями Баку в утисках прав вірмен у Нагірному Карабаху. 1 жовтня місія ООН вперше за 30 років прибула до Нагірного Карабаху через масовий вихід етнічних вірмен з регіону.

3 жовтня Вірменія ратифікувала Римський статут і зобов'язалась виконувати рішення Міжнародного кримінального суду, а прем'єр Вірменії Нікол Пашинян підписав декларацію про визнання Нагірного Карабаху частиною Азербайджану.

Згодом прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван готовий підписати мирний договір з Азербайджаном і відкрити транспортні комунікації до кінця року.

17 листопада Міжнародний суд ООН зобов'язав Азербайджан дозволити етнічним вірменам повернутися до Нагірного Карабаху. 18 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван та Баку змогли домовитися про основні принципи мирного договору, але все ще "розмовляють різними дипломатичними мовами".

Влада Азербайджану та Вірменії 7 грудня оголосила про подальші кроки з нормалізації відносин і встановлення миру, зокрема про обмін полонених та продовження переговорів щодо мирної угоди.

1 січня 2024 року офіційно припинила своє існування невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Республіка Арцах).

28 січня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував владі Азербайджану підписати пакт про ненапад.

Російські "миротворці" почали виходити з території вже неіснуючої "Нагірно-Карабаської Республіки", яку повернув під свій контроль Азербайджан, у квітні цього року.

31 серпня Вірменія і Азербайджан підтвердили, що угода, яка може принести мир на Південний Кавказ після десятиліть конфлікту, близька до підписання.

Теги за темою
Новини політики Вірменія Азербайджан Нагірний Карабах
Джерело матеріала
loader
loader