Про це йдеться в документі, опублікованому на Урядовому порталі.
"Для сприяння прозорості здійснення лобіювання, підвищення довіри громадськості до процедур формування політики суб’єкти лобіювання зобов’язані поважати демократичні цінності та суспільні блага, бути порядними та доброчесними у своїй діяльності, діяти прозоро та відкрито, надавати достовірну інформацію про свою діяльність, дотримуватись законодавства про захист інформації та персональних даних, а також уникати проявів недоброчесного впливу та запобігати конфлікту інтересів", - йдеться в Правилах.
Також у межах своєї діяльності суб'єкт лобіювання, зокрема, має поважати честь і гідність об’єктів лобіювання, уникати висловлювань, що принижують честь і гідність чи заподіюють шкоду їхній діловій репутації, не допускати прояву будь-якої форми дискримінації, виявляти стриманість у випадку критики чи незгоди з опонентами.
"Суб’єкт лобіювання зобов’язаний надавати об’єкту лобіюваннядостовірну інформацію та не вводити в оману щодо сфери та предмета лобіювання, клієнта або іншого бенефіціара, не перешкоджати діяльності та дотримуватися режиму роботи об’єктів лобіювання", - зазначається в документі.
Водночас правила визначають взаємодію суб'єкта лобіювання з іншими суб'єктами, а також із клієнтами. Серед іншого зазначається, що суб’єкт лобіювання, представляючи інтереси клієнта/бенефіціара, зобов’язаний діяти лише в їхніх інтересах. Водночас клієнт із суб’єктом лобіювання здійснюють розрахунки, пов’язані з лобіюванням, у безготівковій формі.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 23 лютого ухвалила Закон «Про доброчесне лобіювання» (№ 10337). Ним вперше в Україні офіційно закріплюється термін «лобіювання» та визначення повʼязаних із ним понять, а також встановлюються вимоги до субʼєктів, що провадять відповідну діяльність, реєстрація у Реєстрі прозорості та звітності, обмеження щодо здійснення лобіювання.
У березні Верховна Рада ухвалила закон про встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання.
Фото: КМУ