У Києві провели акцію «Доступне укриття - безпека життя!»

Під будівлею КМДА в столиці провели акцію «Доступне укриття — безпека життя!».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наш меседж сьогодні - розказати, що питання укриттів не може чекати роками. І ті наявні проблеми, які ми зафіксували минулого року, позаминулого року чи цього року, їх потрібно виправляти вже. І ми не можемо чекати довго. І доступні укриття, відкриті укриття прямо впливають на те, наскільки безпечно ми себе почуваємо і наскільки безпечним буде наше життя, наприклад, цієї осені чи цієї зими», - сказала менеджерка проєктів волонтерської взаємодії Центру громадянських свобод Іванна Мальчевська.

Вона повідомила, що Центр громадянських свобод третій рік постіль проводить моніторинг доступності та базової якості укриттів.

«Цього року ми це робили разом із нашими партнерами UAnimals, і в рамках дослідження перевіряли не тільки доступність укриттів загально, але ще також дивилися на доступність укриттів для домашніх тварин і для людей із домашніми тваринами», - повідомила Мальчевська.

За її словами, моніторинг провели у 10 містах України, серед яких Київ, Одеса, Черкаси, Луцьк, Шостка, Вінниця, Запоріжжя, Чернігів, Роздільна, Миколаїв.

«Наша мета - зрозуміти зріз проблем, наскільки вони масштабні і що можна зробити вже сьогодні для того, щоб виправити ситуацію. По Києву ми бачимо, що в нас є певні покращення з минулого року. Є більше відсоток укриттів таких, які ви можете знайти», - сказала Мальчевська.

Водночас, за її словами, «лишається 37% зачинених укриттів».

«І це якраз погана ситуація і може здаватися, що це мало, але в контексті повномасштабної війни і «шахедів» уночі це насправді дуже багато і нам потрібно мінімізувати цей відсоток, зробити так, щоб 100% укриттів були відкриті», - наголосила менеджерка Центру громадянських свобод.

Окрім того, зауважила вона, є проблема з наявністю туалетів в укриттях, освітленням, забезпеченням питною водою тощо.

«У Києві ми перевірили 201 укриття із загальної кількості, їх тут понад 4 тисячі. В Одесі також багато перевірили, але теж це певний відсоток. А, наприклад, у Шостці ми перевірили всі 35 укриттів. І вже місцева влада там отримала повну базу з адресами і зафіксованими недоліками», - пояснила менеджерка.

Вона поінформувала, що результати моніторингу передали місяць тому до Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

«Наскільки вони будуть опрацьовані, наскільки зміниться ситуація ми насправді побачимо наступного року під час наступної кампанії, але нам важливо просто, щоб нас почули і реально виправили ситуацію. Бо є проблеми, наприклад, з маркуванням, які можна вирішити дуже легко і дуже швидко. І це насправді не коштує мільйонів», - пояснила Мальчевська.

Вона наголосила, що в Києві «трохи менше половини укриттів непромаркованих».

«І це насправді велика небезпека, бо в Києві та інших містах є багато людей, які не жили тут роками, які не знають вулиць. Це внутрішньо переміщені особи, наприклад, і їм потрібно чітко маркувати, куди йти», - пояснила Мальчевська.

Своєю чергою директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук зауважив, що проблема відсутності маркування укриттів у тому, що «дуже багато мешканців нашого міста не бажають, щоб в їхніх будинках знаходилися укриття для інших людей".

«Тому вони знімають ці маркування, замальовують їх і поводять себе таким чином — не допускають до укриттів інших мешканців, які не живуть в їхніх будівлях», - пояснив Ткачук.

Також він поінформував про проблему з укриттями в будівлях приватної форми власності.

«По приватній формі власності ми маємо велику проблематику із бажанням самих власників по використанню підземного простору для захисних споруд. На сьогоднішній день наше законодавство поставлене таким чином, зроблене таким чином, що все починається із балансоутримувача, з власника приміщення. Якщо він бажає, щоб його об’єкт був внесений до фонду захисних споруд, він робить відповідну заяву до районної адміністрації. Якщо він не бажає, ні у держави, ні у міста немає законних підстав змусити його виконувати ці заходи», - сказав Ткачук.

Він наголосив, що зараз в Києві департамент щодня проводить контроль за фондом захисних споруд.

На прохання прокоментувати відсоток закритих укриттів, виявлених активістами у Києві за результатами моніторингу, Ткачук відповів: «Так, вони знаходяться в закритому стані, тому що балансоутримувачі не виконують своїх зобов’язань у системі цивільного захисту".

"На сьогоднішній день вся відповідальність за роботу цих укриттів, об’єктів подвійного використання згідно чинного законодавства покладена повністю на балансоутримувачів. Балансоутримувач повинен не тільки відчинити двері й надати вільний доступ, балансоутримувач повинен визначити коменданта в ці укриття. Ми маємо дуже багато скарг про те, що у відчинених укриттях у підвальних приміщеннях безхатченки роблять притулки і мешканці не можуть це використовувати. Це питання до балансоутримувачів. При кожному укритті, при кожному сховищі повинен бути комендант, який управляє цими укриттями і сховищами», - сказав Ткачук. 

За його словами, коменданти можуть визначатися як із працівників балансоутримувачів, так і з-поміж активних мешканців будинку, активістів району тощо.

«Ми вже почали процес встановлення магнітних замків, які спрацьовують, відчиняються під час повітряної тривоги, але ж в кожному приміщення повинен бути власник, повинен бути господар, який контролює і управляє даним приміщенням», - наголосив Ткачук.

Під час акції активісти продемонстрували, як можна за допомогою балончика, вказівного знаку і трафарету провести маркування укриттів. 

Акцію провели Моніторингова група ОЗОН Центру громадянських свобод та UАnimals.

Фото: Павло Багмут, Укрінформ