Пропаганді росії не місце в публічному просторі Львова

Площа біля памʼятника першодрукарю Федоровичу у дощовий день, як сьогодні, виглядає ось так. А в сонячні дні тут — так званий «блошиний ринок»: книги, нагороди/значки, платівки, листівки, колекції різних предметів і нумізматика, антикваріат…

Не маю нічого проти таких вуличних ярмарків, які є в різних європейських містах, де можна купити цікаві б/у та старовинні речі, спілкуватися колекціонерам… Зрештою, ярмарки Garage Vintage, які, щоправда, відбуваються в різних локаціях, — також великою мірою про це.

Але саме на цій площі досі присутня російська пропаганда. Це — книги, які часто є не просто російською, а ще й оспівують російські спецслужби та імперію, платівки російсько-радянських виконавців, нагородні та різні інші значки, з символікою ворожої держави.

Відповідно до здорового глузду, це не просто «продаж ностальгії», як заявляють журналістам продавці цього непотребу, це — глум над памʼяттю наших Героїв, Розстріляного Відродження і навіть чинним законодавством України.

Правда про ті часи, за якими нас тут досі схиляють ностальгувати, — занадто страшна. В ній Геноцид, який агресор намагається повторити, саме в цю хвилину стираючи з землі цілі українські міста і села. В ній ГУЛАГи. В ній — витіснення на маргінес української літератури і культури загалом.

Ми саме правду маємо памʼятати.

Пропагувати ностальгію за часами окупації може лише окупант.

Як депутат Львівської обласної ради, я звернувся до Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації з запитом щодо правових дозволів на існування цього торгового обʼєкта, а також звернув увагу на порушення законів про декомунізацію та щодо обмежень видавничої продукції держави-агресора.

Нижче ви бачите лист-відповідь районної адміністрації.

Маємо документально підтверджений факт: торгівля у цьому місці роками є стихійною та неврегульованою містом.

Що дуже - і навіть дуже дивно для центру Львова. Андрію садовий, як таке може бути? Це навіть не бабусі з молоком і яблуками, яких запросто ганяють муніципали.

Дякую Галицькій адміністрації, яка таки зробила кілька перших кроків до врегулювання ситуації: як бачимо з листа, провела рейд і розʼяснення продавцям. І мушу сказати, що таких кричущих шовіністичних назв книг трошки поменшало. Також адміністрація здійснила часткове облагородження території довкола.

Але чинні військові мені пишуть, що нагородні знаки окупантів на цьому ринку досі у продажі.

Найближчими днями обовʼязково ще раз пройдуся, аби самому пересвідчитися, що міняється. Можемо піти разом. Якщо маєте час і бажання, зголошуйтеся в коментарях. Журналістів також запрошую.

І далі наполягатиму на врегулюванні цієї ситуації, відповідно до чинного законодавства.

Захар Миляник

Джерело