Важко заглушити: навіщо росіяни ставлять Starlink на "Шахед" і що з цим робити ЗСУ

В ніч на 25 вересня Сили оборони збили російський ударний дрон Shahed-136, оснащений терміналом супутникового зв'язку Starlink від SpaceX. Фокус розбирався, які переваги дає таке обладнання росіянам і чим його можна подолати.

Для чого "Шахедам" Starlink

Видання Defense Express оприлюднило фотознімки збитого "Шахеда", отримані від власних джерел, імовірно, військових. На них можна помітити прямокутну антену Starlink і серійні номери на ній.

Як зазначив у своєму Telegram-каналі український військовий консультант Сергій Бескрестнов ("Флеш"), росіяни вже не вперше експериментують із засобами зв'язку для "Шахедів". Раніше вони вже встановлювали на ці ударні дрони модеми LTE із українськими SIM-картами (мобільний зв'язок) та модеми Iridium (супутниковий).

"Поки причин для хвилювання немає, але ми кейс у работу вже взяли", — запевнив експерт.

У розмові з Фокусом Ігор Криничко, голова наглядової ради компанії SkyAssist, яка виготовляє безпілотники "Сірко", пояснив, що супутниковий зв'язок може використовуватися для передачі будь-якої інформації. Це може бути передача телеметрії (засоби вимірювання різних показників, таких як висота), відео і багато чого іншого.

"Те, що наші бійці знайшли таку штуку, це не радує. Сучасній РЕБ важко придушити супутниковий зв’язок Starlink. Безумовно, ці речі ускладнюють роботу нашим військовим", – зазначив Ігор Криничко.

І перевага, і недолік одночасно

Водночас Starlink на борту "Шахедів" можуть і допомогти Силам оборони збивати ці дрони. Річ у тім, що супутникові модулі при передачі даних випромінюють специфічні сигнали, які можна помітити і навіть заглушити. Через це українські військові ще у 2022 році різними способами екранували антени Starlink, аби випромінювання було направлене лише вгору, до супутників. Наприклад, ставили у ями глибиною близько метра або огороджували металевими сітками.

"Але ж випромінювання все одно є, і якщо летить такий апарат, то наша радіорозвідка має його бачити. Насправді тут питання скоріше у перехопленні таких цілей. Їх треба збивати фізично, а для цього потрібно знати місцеперебування. Ймовірно, "Шахеди" зі Starlink можливо вирахувати як будь-яку радіоточку за допомогою тріангуляції і отримати координати джерела сигналів. Далі спеціалізована машина або спеціалізований пристрій має його знищити", — зазначив Ігор Криничко.

Як боротися із Starlink на "Шахедах"

Засобами РЕБ завадити роботі Starlink дуже важко, хоча практично можна придушити або підмінити сигнали GPS, що потрібні для його роботи. Ще напочатку 2023 року Сергій Бескрестнов проводив дослідження у цьому напрямку і зробив висновок, що класичних методів радіоелектронної боротьби недостатньо, однак термінали уразливі для атак згори, для цього росіяни можуть використовувати безпілотники "Орлан" з відповідним обладнанням на борту. При чому небезпечними є не радіоперешкоди, а "спуфінг", тобто підміна координат GPS – у такому випадку порушується синхронізація термінала із супутником.

Ігор Криничко припустив, що придушення приймальної антени Starlink на "Шахедах" може спрацювати, але атакувати потрібно з повітря, і технічно це складне, хоча цілком можливе завдання. Сергій Герасимюк, засновник підприємства "Антидрон Україна", що виробляє засоби РЕБ, підтвердив таку можливість. За його словами, "Шахеди" виявляються засобами радіолокації ППО, а для придушення зв’язку Starlink на ринку вже є відповідні компоненти. Втім, потужність таких модулів – всього 5 Вт при ціні близько 3000 доларів.

"Таке вже використовував ворог, зокрема на Харківському напрямку, коли у наших військ на лінії зіткнення зникав сигнал Starlink. Але у цьому випадку застосування, грубо кажучи, лінійне, паралельно земній поверхні. Питання полягає у тому, чи вдасться придушити аналогічний термінал Starlink при спробі створити перешкоди з нижньої напівсфери без можливості "засвітити" саму активну фазовану антенну решітку (АФАР). Це питання як мінімум вимагає практичних спроб, бо 5 Вт – це доволі незначна потужність для такої задачі із зірочкою", – прокоментував фахівець.

Якщо практика покаже, що такий метод працює, то потрібно розуміти, що точкове придушення аналогічно з придушенням GNSS-сигналів навігації не має сенсу, адже "Шахед" за хвилину вже вийде з зони дії перешкод, оскільки засоби РЕБ – статичні, а дрон рухається із доволі великою швидкістю. Тобто подібний метод вимагає цілу мережу "глушилок", розташованих на маршруті БпЛА.

"Враховуючи високу ціну і малу потужність — це нереальні бюджети. Ми вже рік як створюємо національну систему Покрова, яка в десятки разів дешевша відносно площі покриття і вартості. Тобто теоретично це можливо, але чи практично і фінансово вигідно? Не думаю. Можу навіть припустити, що покриття схожої площі навіть кинетичними засобами ураження (ППО, мобільні розрахунки з переносними зенітними засобами типу Stinger і т.д.) може виявитись дешевшим, а тому ефективнішим і доцільнішим", – каже Сергій Герасимюк.

Чому Україна так не робить?

Здавалося б, Україна має доступ до Starlink, тому вже давно мала б ставити ці системи зв’язку на свої ударні та розвідувальні дрони. Але не так все просто. Самі по собі сучасні антени важать від 1 до 3 кг залежно від моделі, що вже потребує від безпілотника чималої злітної маси і відповідних розмірів. Для мультикоптерів це не так страшно, відомі випадки, коли українці застосовували на передовій великі "бомбери" зі Starlink на борту, а от для літаків це доволі велика перешкода.

Під час операцій на території Росії супутниковий зв’язок від SpaceX зовсім не допомагає, адже просто не працює там. Цю проблему гостро відчувають у Курській області українські військові з якими спілкувався Фокус. Не треба забувати також про потужні засоби РЕБ, які діють на землі ворога, через них подекуди неможливо застосовувати розвідувальні коптери, такі як Mavic. Тут стають у пригоді безпілотні літаки, наприклад, "Cірко".

Як розповів керівник компанії-виробника Ігор Криничко, ці невеликі апарати пристосовані для роботи без супутникової навігації GPS і в умовах потужного придушення радіозв’язку. Комплекси "Сірко" мають власну станцію керування, що тримає зв’язок на відстані до 30 км. Керування захищене автоматичною системою псевдовипадкового перелаштування робочої частоти (ППРЧ), яка сама "перестрибує" на вільні канали. У Skyassist також є власне програмне забезпечення, що дає додаткові можливості керування під дією ворожого РЕБ.

Якщо ж завади виявляються настільки щільними і потужними, що проривають цей захист, то безпілотник летить далі на автопілоті, керуючись інерційною системою навігації. Вийшовши із зони придушення, літак відновлює зв’язок із пілотами і продовжує свою бойову місію.

Подібні технології використовують й інші безпілотні засоби Сил оборони Україні, в тому числі далекобійні дрони, що завдають ударів у далекому тилу Росії. Тобто Starlink не єдиний засіб зв’язку, який може обходити РЕБ, хоча його застосування окупантами є тривожним дзвіночком.

Важливо Дешеві й загрозливі: як довго ще українцям терпіти регулярні атаки "Шахедів", — експерт