Польський інститут нацпам’яті заявив, що приватні запити до України щодо ексгумацій "неможливі"
Польський інститут нацпам’яті заявив, що приватні запити до України щодо ексгумацій "неможливі"

Польський інститут нацпам’яті заявив, що приватні запити до України щодо ексгумацій "неможливі"

Польський інститут національної пам’яті натякнув, що приватні звернення до України щодо ексгумації поляків, загиблих під час подій Волинської трагедії, нібито не можуть дати результату без участі офіційних польських установ, зокрема Інституту.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі, який Інститут надіслав громадянці Польщі Кароліни Романовської – очільниці Товариства польсько-українського примирення, котра однією з перших подала запит до України щодо пошуку тіл своїх родичів та повідомила Інститут про нього.

В Інституті зазначили, що саме він як польська установа уповноважений діяти від польської сторони у питаннях захисту поховань тощо, і офіційні запити польської сторони на пошукові та ексгумаційні роботи мають здійснюватися або Інститутом, або за його участі "згідно з чітко визначеними процедурами, передбаченими законодавством України".

"Заява, подана будь-якою польською приватною юридичною особою безпосередньо до українських органів влади чи державних установ, може розглядатися лише як заклик, а не як офіційний запит.

Слід мати на увазі, що ані президент України, ані Український інститут національної пам’яті не є органами, до компетенції яких можна віднести розгляд клопотань про проведення пошукових, археологічних чи ексгумаційних робіт.

З цього приводу існує сувора адміністративна процедура, яку має ініціювати уповноважена польська установа.

Подача заявки неуповноваженою організацією до невідповідних інстанцій без передбаченої законом форми, на жаль, прирікає цю важливу ініціативу на провал.

Крім того, це буде аргументом для української сторони те, що польські заявки подаються без відповідної процедури.

У такому важливому для поляків питанні всі дії мають бути особливо скоординованими", – йдеться у листі Інституту.

У ньому також стверджують, що український Інститут національної пам’яті не має повноважень ухвалювати рішення щодо пошуково-ексгумаційних робіт.

"Польський інститут національної пам’яті чітко натякає, що наші зусилля не мають шансів на успіх без їхньої підтримки.

Але чи справді не має значення той прогрес, якого ми досягли, якщо Інститут не був до цього залучений? Фундація WiD два роки тому отримала згоду на пошукові пошукові роботи, не залучаючи Інститут нацпам’яті", – прокоментували у Товаристві польсько-українського примирення.

На тлі переговорів Сибіги у Польщі Український інститут національної пам’яті заявив, що планує почати роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, натякаючи, що йдеться про запит Романовської.

Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович дав зрозуміти, що УІНП готовий йти назустріч польським громадянам, які будуть звертатися з цього питання, оскільки "офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють".

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader