Міністр оборони Польщі не вважає вступ України в ЄС життєво важливим, тому висуває історичні вимоги

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вступ України до ЄС не є питанням "бути чи не бути", тому Варшава може собі дозволити тут висувати певні вимоги.

Про це він сказав в інтерв'ю Interia, повідомляє "Європейська правда".

Міністр вважає, що поставити саме етико-історичну умову щодо Волинської трагедії, яка є таким важливим питанням для поляків, в контекст вступу України до Європейського Союзу – це найбільш чесний підхід, який можна застосувати.

"Тому що ми не ставимо це питання як умову гуманітарної чи військової підтримки.

Ми допомагали і допомагаємо беззастережно там, де на кону життя людей і де ми вважаємо, що можемо сприяти тому, щоб Росія програла війну.

Вступ до ЄС – це не "бути чи не бути" для України, це можливість для розвитку, для вищого зростання ВВП, це їхній шанс.

Ми можемо обумовити цей розвиток і, на додаток до умов, які ставить ЄС, ми можемо поставити свою етичну та історичну умову щодо Волині", – сказав Косіняк-Камиш.

Він висловив задоволення, що отримав у цьому питанні підтримку уряду, в тому числі прем’єра Дональда Туска.

"Чітка і сильна позиція всього уряду в цьому питанні, включаючи величезну прихильність прем'єр-міністра, змушує українську сторону давати сигнали про те, що вона почне ексгумації з 2025 року.

Однак, поки я не побачу, поки не схилю голову перед могилами вбитих на Волині, я буду обережним.

Водночас, є одна важлива річ, яку я хочу прояснити – питання ексгумацій не є питанням польських родин проти України, це питання дій української держави проти польської держави", – наголосив міністр.

Він ще раз підкреслив, що отримання дозволів на ексгумації родинами не відповідає очікування польського уряду.

"Це мають бути міждержавні відносини із залученням державних інституцій з обох сторін.

Ексгумації відбуваються на двосторонній основі між державами.

Ми не приймемо ситуацію, коли саме сім'ї будуть вимагати ексгумації своїх близьких, тому що частина сімей є, а частина зникла, тому що всі вони були вбиті.

Вшанування пам'яті, з іншого боку, належить усім", – пояснив Косіняк-Камиш.

Раніше Польський інститут національної пам’яті вже натякнув, що приватні звернення до України щодо ексгумації поляків, загиблих під час подій Волинської трагедії, нібито не можуть дати результату без участі офіційних польських установ, зокрема Інституту.

На тлі переговорів Сибіги у Польщі Український інститут національної пам’яті заявив, що планує почати роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, натякаючи, що йдеться про запит Романовської.

Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович дав зрозуміти, що УІНП готовий йти назустріч польським громадянам, які будуть звертатися з цього питання, оскільки "офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють".