Законопроекти слід не дотискати, а доопрацьовувати
Законопроекти слід не дотискати, а доопрацьовувати

Законопроекти слід не дотискати, а доопрацьовувати

Агентство з розшуку та менеджменту активів - єдиний в Україні суб’єкт владних повноважень, який може брати участь не лише в публічно-правових відносинах щодо здійснення ним владних управлінських функцій, а може бути й учасником відносин, які ґрунтуються на засадах юридичної визначеності, вільному волевиявленні, майновій самостійності (приватноправових відносин), – під час здійснення менеджменту арештованих активів.

Через такий здвоєний статус АРМА постійно працює в умовах численних прогалин та колізій в законодавстві, чим породжує виключні правові проблеми, зокрема, коли менеджмент активів призводить до виникнення, зміни або припинення прав їх власників.

У зв’язку з цим, з першого дня роботи Агентство розробляє та ініціює законопроекти, покликані посилити його інституційну спроможність, заповнити прогалини в законодавстві, подолати конфлікти норм законів, врегулювати спори про компетенцію з іншими органами влади тощо.

З аналогічними викликами зіштовхнулась і діюча керівниця АРМА Олена Дума, однак, чомусь більше року всі тексти її законопроектів отримують шквал критики і залишаються без руху в стінах Верховної Ради України.

Що не так із законопроектною роботою Агентства і чому останньому ніяк не вдається знайти спільну мову з народними депутатами, спеціально для Хвилі розповідає адвокат Андрій Потьомкін.

Як би не виправдовувались чиновники АРМА, всі їх законопроекти застрягли в Парламенті тому, що народні депутати і міжнародні партнери чітко бачать, як хтось намагається змінивши закони концентрувати та узурпувати владу на базі Агентства, наділити останнє в антиконституційний спосіб небезпечними дискреційними повноваженнями, прибрати антикорупційні запобіжники в його діяльності, втрутитися у виключну компетенцію Кабінету Міністрів, підірвати і без того хиткий правовий фундамент сфери управління арештованими активами, зіштовхнувши АРМА до прірви вседозволеності та свавілля.

Концентрація влади

У вересні 2023 року в Парламенті з’явився законопроект № 10069, вміст якого негативно сприйняли Комітет Верховної Ради України з антикорупційної політики, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, Комітет з питань бюджету Верховної Ради України, Міністерство юстиції України, Фонд державного майна України, Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Народні депутати та інші учасники законотворчого процесу дійшли висновку, що законопроект № 10069:

1) має назву, що не узгоджується з його змістом;

2) порушує принцип правової визначеності, оскільки його положення не відповідають вимогам ясності і недвозначності, без чого не можливо забезпечити її однакове застосування, а також допускають необмеженості трактування у правозастосовній практиці, що неминуче призведе до сваволі.

Наприклад, передбачене тимчасове управління АРМА активами на які накладено санкції, немає конкретизації і пояснень, які саме активи передаються в управління, на який період часу, на якій підставі, хто саме управлятиме ними, які повноваження матиме Агентство тощо;

3) покладає на АРМА невластиві йому функції з реалізації державної політики у сфері санкцій;

4) суперечить приписам законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про фінансові послуги та фінансові компанії», в частині управління Агентством частками статутного (складеного) капіталу, акціями, паями фінансових установ без погодження Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також без використання спеціального нормативно-правового регулювання у відповідній сфері.

Такі зміни в законодавстві наділять Агентство дискрецію у регулюванні фінансової сфери, що виходить за межі наданих йому повноважень;

5) порушує Закон України «Про Кабінет Міністрів України», оскільки звужує коло органів виконавчої влади, які можуть готувати акти Уряду в сфері примусового вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів;

6) втручається у виключну компетенцію Уряду визначати особу, яка здійснюватиме продаж примусово вилучених об’єктів права власності російської федерації та її резидентів;

7) немає фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке повинне бути відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України;

8) негативно вплине на економічну конкуренцію, оскільки передбачає скасування необхідності отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію для суб’єктів господарювання, які перемогли в конкурсі на управління активами;

9) запроваджує деструктивний порядок управління активами осіб, на яких накладено санкції, а саме позасудовий спосіб призначення тимчасового управління такими активами, з дискреційними повноваженнями АРМА на власний розсуд визначати перелік активів, що передаються йому в управління, без належного доведення їх зв’язку з особою, на яку накладено санкції;

10) змінює порядок управління активами, які стягнуто в дохід держави таким чином, що він припиняє забезпечувати безперервність управління активами та створює ситуацію, за якої тривалий час буде відсутній державний орган, що відповідає за збереження та належне функціонування активів.

Обнулення антикорупційних запобіжників

В лютому 2024 року до Верховної Ради надійшов законопроект № 11009, який передбачає передачу арештованих активів, зокрема, квартир, готелів, санаторіїв, для забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та членів їхніх сімей, у тому числі з метою забезпечення їх реабілітації і лікування.

Потреба у сказаному гостро постала вже 24.02.2022, однак відповідну законодавчу ініціативу довелося чекати два роки.

Однак все виявилося не так про-українськи, бо текст законопроекту сформульовано таким чином, що він дозволяє Агентству у будь-якому випадку, будь-які арештовані активи, без обов’язкового проведення оцінки і без конкурсу передавати в управління органам влади, підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери управління органів влади, унітарним державним підприємствам обласної військової адміністрації або господарським товариствам, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких перебуває у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, на підставі рішення Кабінету Міністрів.

Тобто, під гаслом «допоможемо військовим і переселенцям», фактично хтось намагається запустити конвеєр безкарного віджиму власності і державного рейдерства.

Крім цього, законопроект містить термін «унітарне державне підприємство обласної військової адміністрації», який не вживається в українському законодавстві, а тому не зрозуміло про яке підприємство йдеться, а також закладає на майбутнє міну соціальної напруженості, оскільки не дає відповіді на питання, куди держава має переселяти внутрішньо переміщених осіб та військовослужбовців у разі скасування арешту активів.

Оскільки за вісім років діяльності АРМА не стало міцною опорою антикорупційної інфраструктури в Україні, а натомість перетворилося на головне її слабке місце та джерело дискредитації ідей антикорупційних реформ, а керівники Агентства всіх каденцій отримали підозри та/або були звинувачені в розтраті, службовій недбалості, невиконанні рішень судів й фігурують у численних корупційних скандалах і кримінальних провадженнях, то недивно, що Комітет Верховної Ради України з антикорупційної політики, Міністерство юстиції України, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради та інші органи влади не погодились зі змістом законопроекту № 11009.

Замість висновку

Список провалених з тріском законопроектів по АРМА можна продовжувати довго. Наприклад, в минулому місяці Верховна Рада відхилила і зняла з розгляду законопроект № 11280-1, в якому Агентством хтось намагався підмінити органи державної виконавчої служби (державних виконавців), дозволивши йому виконувати рішення судів прийнятих в рамках Закону України «Про санкції».

Головна причина того, що всі законопроекти стосовно АРМА провалюються полягає в тому, що хтось зовсім відірваний від реальності постійно намагається проскочити на червоне світло, з метою збільшити повноваження Агентства та зменшити контроль за його діяльністю.

Однак, Комітет Верховної Ради України з антикорупційної політики щоразу зупиняє порушника і виписує йому штраф.

Теги за темою
АМКУ
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader