На Землі 99 млн років тому ночі не були такими вже темними: що освітлювало стежки динозаврам

Світлячки належать до найбільшої групи біолюмінесцентних жуків, яких налічується близько 2500 видів по всьому світу, пише ScienceAlert.

Вчені знають, що черевця жуків, які світяться, слугують одразу кільком цілям, але досі не зовсім розуміють еволюцію цієї дивовижної особливості.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Група під керівництвом палеонтолога Ченьяна Цая з Китайської академії наук знайшла стародавнього світлячка, який чудово зберігся в бурштині. Дослідники вважають, що виявлений зразок може пролити світло на еволюцію світлячків на планеті.

Як показало дослідження, близько 99 млн років тому жуки вже висвітлювали сутінки, що свідчить про те, що біолюмінесценція була добре розвинена до мезозою.

Це вже другий мезозойський світлячок, який був знайдений у бурштині М'янми. Але остання знахідка виявилася унікальною — будова останнього світлячка відрізнялася від раніше знайдених. За словами вчених, це свідчить про те, що 99 млн років тому біолюмінесценція вже була добре розвинена і різноманітна.

Світлячкам біолюмінесценція необхідна для приваблення пари, а також для відлякування хижаків, для яких токсини люцибуфагіну можуть бути смертельно небезпечними. Щоправда, деякі дослідження показують, що біолюмінесценція з'явилася у світлячків раніше, ніж почав вироблятися люцибуфагін. Цей факт досі збиває з пантелику дослідників.

Команда вчених виявила свого світлячка в бурштині штату Качин на півночі М'янми, саме там також були знайдені комахи, що світяться, з мезозою.

Шматок бурштину, в якому навічно застиг світлячок, виявився дуже прозорим, що дало змогу детально вивчити жука. Вчені змогли з'ясувати, що їм попалася самка, яка належить до великого сімейства Luciolinae.

Але у знайденого жука є деякі відмінності, наприклад, його вусики густо вкриті волосоподібними придатками, які називаються щетинками. Така особливість не зустрічається у сучасних світлячків, але широко поширена серед інших комах. Такі вусики пов'язані з нюхом комах, вони допомагають розпізнавати їм статеві феромони.

Самці світлячків часто мають дивніші вусики, ніж самки їхнього виду, тому виявлення самця цього ж виду допоможе краще зрозуміти ці особливості.

Нагадаємо, як світлячки отримали свою дивовижну будову тіла. Дослідники розповіли, чому у світлячків у темний час доби світяться п'яті точки, і як вони використовують цю особливість.