Як останні дні перед вирішальними виборами у Грузії збільшують імовірність силового сценарію

В понеділок міністри у справах Європи 13 країн-членів Європейського Союзу заявили, що Грузія не зможе стати членом ЄС, якщо уряд не змінить свій курс.

"Навіть найменше пом'якшення чи інше тлумачення цього чіткого рішення є або оманою, або просто брехнею", – попередили у Євросоюзі грузинський уряд.

Настільки відверто – і на такому високому рівні – представники ЄС ще не спростовували заяви грузинської влади.

Наприклад, про те, що, мовляв, уся критика має передвиборчий характер і що після виборів Захід неминуче повернеться до конструктивного діалогу з Тбілісі.

Вже 26 жовтня в Грузії відбудуться парламентські вибори.

Про передвиборчу боротьбу, яка вийшла фінішну пряму, і може вилитися в силове протистояння, читайте у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Тбілісі між двох вогнів: що може визначити переможця виборів у Грузії.

Далі – стислий її виклад.

Неділя, 20 жовтня.

До вирішальних виборів залишилося менше тижня.

У цей день опозиція анонсувала масштабний марш "Грузія обирає Євросоюз".

Марш завершився мітингом на Площі свободи – і візуально це стало наймасштабнішою політичною акцією у Грузії принаймні за останнє десятиріччя.

"Напевно, все це є знаком того, що наближається нове майбутнє, наближається нова Грузія! Та Грузія, яка стоїть переді мною сьогодні, є вільна Грузія.

Тут немає тих, кого змусили прийти; немає нікого, кому сказали: якщо не прийдеш – втратиш роботу; немає тут жодного студента, який прийшов тому, що йому було сказано: "якщо ні, то й стипендії не буде", – заявила зі сцени президентка Саломе Зурабішвілі.

Президентка підтверджує плани проєвропейської опозиції – а це виборчі блоки "Сильна Грузія", "За зміни", "Єдність" та партія "Гахарія за Грузію" – за результатами виборів сформувати технічний уряд, який проведе необхідні зміни, після чого можна буде проводити дострокові вибори.

Ці чотири політичні сили йдуть на вибори окремо, і кожна має подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр.

А це означає, що відповідно до соціологічних опитувань, ці політичні сили сумарно отримають близько 55% голосів.

А зважаючи, що цього року вибори у Грузії вперше пройдуть без мажоритарки, це має гарантовано привести до зміни влади.

Якщо, звісно, нинішня влада погодиться добровільно піти.

В керівній партії, у свою чергу, заявляють, що людей на мітинг опозиції звозили і навіть що опозиція використовувала в трансляціях відео з мітингів "Грузинської мрії", щоб продемонструвати багатолюдність акції.

Вони не просто впевнені у своїй перемозі, а ще й сподіваються отримати конституційну більшість в парламенті.

Принаймні, провладні ЗМІ публікують результати соцопитувань саме з такою перспективою.

А щоб підкреслити свою підтримку, вже 23 жовтня "Грузинська мрія" планує провести свій мітинг.

Немає сумнівів, що адміністративний тиск дозволить їм залучити чималу кількість учасників, проте штучний характер цього заходу буде зрозумілий всім.

Наразі єдиною темою, яка може бути рятівною для грузинської влади, є перспектива мирної реінтеграції з окупованими Росією Абхазією та Південною Осетією.

Проте, схоже, російська влада вважає, що вже дала достатньо подарунків "Грузинській мрії".

Це і відкриття свого ринку, і повернення авіарейсів, і скасування віз, а нещодавно візи були скасовані навіть для довгострокового перебування у Росії, що теоретично має спростити працевлаштування.

А за таких обставин ключовим питанням стає інше: чи готова "Грузинська мрія" утримувати владу силою в разі своєї поразки?.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Тбілісі між двох вогнів: що може визначити переможця виборів у Грузії.