У космосі ніхто не почує твого крику: цей та ще 10 фактів, про які нам збрехали

Сонце жовте

Астрономи стверджують, що наше Сонце не яскраво-жовте, а зелене. Річ у тім, що температура зірки визначається за колірним спектром, який вона випромінює. Кожен колір має свою довжину хвилі, і астрономи вимірюють ці довжини хвиль, щоб визначити, наскільки гаряча зірка. Холодніші зірки здаються червоними. Найгарячіші зірки виглядають блакитними.

Сонце ж випромінює більшу частину своєї енергії на довжині хвилі, близькій до зеленої. Але оскільки воно випромінює й інші довжини хвиль, усі ці кольори змішуються, і людські очі сприймають цю суміш як білий колір. Так буде, якщо ви подивитеся на Сонце з борту Міжнародної космічної станції.

У цей самий час із Землі Сонце виглядає жовтим, бо атмосфера нашої планети дуже добре розсіює синє світло. Коли всі сині хвилі зникають, усі інші кольори об'єднуються в жовтий.

Астрономи кажуть, що якби Сонце було по-справжньому жовтим, то його температура знизилася б приблизно на 800 °C. Тоді зона населеності Сонячної системи істотно скоротилася б, а Земля — замерзла.

Зірки палають

Наука говорить нам про те, що Сонце — дуже гаряче, але не горить насправді. Бо горіння — це хімічна реакція кисню з паливом. Сонце ж, як більшість інших зірок, являє собою газову кулю з водню і гелію. У цій газовій кулі не так і багато кисню.

Замість цього зірки працюють як гігантський ядерний реактор, який постійно спалює атоми водню для створення гелію всередині ядра. У результаті цього процесу виділяється величезна кількість енергії, тому Сонце так жарко палить.

Вибухи в космосі

Так, усі вибухи в космосі, які показує кінематограф, залишаються лише вигадкою.

Космічний корабель не може впасти від сильного вибуху, тому що в космосі немає повітря. Відсутність повітря означає відсутність кисню. А без кисню, як ви вже знаєте, немає вогню. Вибачте, фанати "Зоряних воєн".

Неможливо порахувати зірки на небі

Може здатися, що на нічному небі занадто багато зірок, щоб їх можна було порахувати. Але насправді можна.

Учені з Гарварду вже зробили всю роботу за вас. Згідно з Єльським каталогом яскравих зірок, існує 9 110 зірок, які можна побачити із Землі неозброєним оком.

Неможливо пролетіти через пояс астероїдів

З фільмів складається враження, що потрібно бути дуже досвідченим пілотом, щоб орієнтуватися в поясі астероїдів. Але це неправда.

Річ у тім, що насправді пояс астероїдів — це не суцільна смуга перешкод. У ньому існують трильйони каменів, але розмір яких варіюється від космічного пилу до чверті розміру Місяця.

Близько 100 тис. об'єктів у поясі мають ширину понад 1 км, але відстані між ними величезні. Пояс астероїдів між Марсом і Юпітером становить 225 млн км у поперечнику. Це в півтора раза більше, ніж відстань між Землею і Сонцем. Таким чином, космічне каміння розкидане на мільйони кілометрів одне від одного. Зіткнення космічного корабля з одним із них практично неможливе.

Людські тіла вибухають у космосі

Ще однією вигадкою Голлівуду є те, що людські тіла в космосі вибухають.

Учені кажуть, що наші тіла швидше роздуються, але не вибухнуть. Азот у кровотоці збереться в бульбашки, що збільшить ваше тіло вдвічі.

Але це не вб'є людину, скоріше це зробить нестача кисню. Через 15 секунд перебування в космосі мозок людини перестане отримувати достатньо кисню через кров і настане непритомність.

Ще через дві хвилини один за одним почнуть відключатися органи, а далі настане смерть.

Космос — холодне місце

Космос видається людям неймовірно холодним місцем, але насправді, це далеко не так. За словами вчених, у космосу взагалі немає температури.

Річ у тім, що температура визначається швидкістю, з якою рухаються частинки, і кількістю енергії, якою вони володіють. У справжньому вакуумі космосу немає частинок, які могли б рухатися. Ось чому вакуум не має температури.

Звісно, космічний простір — це не ідеальний вакуум. У ньому все ще є частинки і випромінювання, які виробляють тепло. Деякі області космосу дійсно дуже гарячі, наприклад, простір навколо зірок. Але що далі ви віддаляєтеся від зірок, то більш розрізненими стають частинки, що робить ці області космосу досить прохолодними. У деяких щільних газових хмарах може бути до -263 °C.

Меркурій — найгарячіша планета

Меркурій — найближча до Сонця планета. Але, як не дивно, він не найгарячіший. Зате температура на ньому воістину екстремальна.

Вдень температура його поверхні сягає 430 °C, а вночі вона опускається до -180 °C.

Але найбільш пекельно спекотна планета Сонячної системи — це Венера. Проблема Меркурія полягає в тому, що у нього немає атмосфери, щоб утримати все тепло від Сонця. Але у Венери дуже щільна атмосфера, яка створює парниковий ефект на планеті.

Це як глобальне потепління на стероїдах. Завдяки цьому Венера перетворюється на спекотне пекло з температурою поверхні близько 475 °C.

Планети обертаються навколо Сонця

Планети не обертаються навколо Сонця. Усі об'єкти в нашій Сонячній системі перебувають у рівновазі. І хоча Сонце — наймасивніший об'єкт у нашій планетарній околиці, інші планети беруть участь у цьому гравітаційному перетягуванні каната.

Замість того щоб обертатися навколо Сонця, планети і місяці обертаються навколо центральної точки між ними і нашою зіркою. Ця точка називається барицентром.

Для Землі цей барицентр розташований так близько до ядра Сонця, що особливої різниці немає. Але для Юпітера ця точка знаходиться на відстані близько 55 000 км від центру Сонця. Таким чином, газовий гігант і Сонце обертаються один навколо одного.

Земля — це сфера

З космосу Земля здається круглою, але насправді це еліпсоїд неправильної форми. На екваторі він опуклий через відцентрову силу, спричинену обертанням нашої планети.

У результаті на екваторі Земля ширша, ніж на полюсах, приблизно на 43 км. Через це гравітація на опуклості трохи слабша, тому запускати космічні кораблі з екваторіальних областей легше, ніж із полюсів.

У космосі немає звуку

У космосі ніхто не почує вашого крику, і це так, але до певної міри. Для поширення звуку необхідне середовище, але в космосі молекули перебувають настільки далеко одна від одної, що звуки загасають практично відразу.

Усі космічні катастрофи, наднові та чорні діри, що стикаються, затихають, перш ніж їх можна почути. Але в деяких місцях космосу є багато частинок, через які звук може пройти. Наприклад, хмара гарячого газу навколо чорної діри в центрі скупчення галактик Персея. У ній так багато газу, що можна почути саму чорну діру.