Про це зазначила народна депутатка, голова Комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування, очільниця політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк в інтерв’ю Укрінформу.
«Слід розділяти інформаційні повідомлення, коли людина лише повідомляє про зруйноване чи пошкоджене житло, та заяви на отримання компенсації за програмою єВідновлення. Таких інфоповідомлень більше 780 тисяч, а на отримання компенсації подані близько 150 тисяч заяв», - зазначила Шуляк.
За її словами, колосальна різниця у цифрах через те, що багато людей не можуть подати заяви на компенсацію через відсутність правовстановлюючих документів, які могли згоріти, залишитися на тимчасово окупованих територіях або бути втраченими під час втечі від війни.
«Компенсація надається лише власникам приміщень, а без документів і записів у реєстрах отримати її неможливо», - підкреслила Шуляк.
Водночас вона зауважила, що не усі українці бажають звертатися по компенсацію від держави, очікуючи репарацій.
Також однією з основних причин відмови від виплат компенсацій, за словами народної депутатки, є випадки, коли не власники житла подають заяви, а наприклад, орендарі, які хочуть зробити ремонт і продовжувати життя в оселі, «в таких випадках заявку відхиляють».
Глава парламентського комітету розповіла, що бувають випадки, коли є кілька співвласників нерухомості, і їм необхідно домовитися про генерацію та реалізацію житлового сертифікату.
«Ми також фіксуємо випадки зловживань, коли люди із використанням Photoshop намагалися підробити фотодокази про пошкодження. Хоча таких випадків небагато», - зауважила політикиня.
Шуляк нагадала про випадки у Харківській області, коли комісія органів місцевого самоврядування була залучена до злочинного зговору, видаючи житлові сертифікати на будинки, які були зруйновані ще до повномасштабного вторгнення.
«Наразі правоохоронці працюють над розслідуванням цих ситуацій. На щастя, система є прозорою, і зловживання швидко викриваються», - акцентувала парламентарка.
Як повідомляв Укрінформ, програмою єОселя для придбання житла скористалася лише 291 сім’я внутрішньо переміщених осіб. Серед основних бар’єрів - вік житла та значна сума першого внеску.