Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні вважає, що російська влада вчиняє катування, які кваліфікуються як злочини проти людяності. Про це йдеться в релізі, що є в розпорядженні «Бабеля».
Комісія стверджує, що застосування катувань російською владою є воєнним злочином. Полонених українських цивільних та військових катують в усіх окупованих областях України, а також у слідчих ізоляторах на території Росії. Катування українців — це поширена практика, а спільні закономірності в різних місцях утримання вказують на їхню системність, йдеться в релізі.
Голова комісії ООН Ерік Мьосе зазначив, що, враховуючи докази, можна сказати, що систематичні катування — це скоординована державна політика Росії проти українських цивільних та військовополонених. Таким чином їх слід трактувати як злочин проти людяності.
Комісія виявила також, що насильницькі практики, поширені у слідчих ізоляторах в Росії, перенеслися в аналогічні установи на окупованих територіях України. Колишні полонені постійно описували ті ж самі жорстокі методи залякування, тиску, приниження, примусу та покарання.
Комісія також роздобула докази, що російська влада залучала працівників окремих служб та органів безпеки Росії в різних місцях позбавлення волі на окупованих територіях в Україні. Ці служби та органи діяли скоординовано та зі специфічним розподілом обов’язків під час катувань.
Постраждалі та свідки неодноразово вказували, що до катувань причетні високопосадовці з місць позбавлення волі. Багато з цих посадовців катували українців відкрито, з відчуттям безкарності і віддавали відповідні накази персоналу нижчого рангу.
Як пише комісія, сексуальне насильство як форму катувань росіяни систематично застосовували переважно проти полонених чоловіків. Один із постраждалих повідомив, що він зазнав щонайменше шість ударів електрошокером в зоні геніталій.
Постраждалі описали комісії фізичний біль та травми з тривалими або непоправними наслідками, а також значні психологічні проблеми, з якими вони стикаються після російського полону.
Крім того, у російських місцях утримання часто бракує медичної допомоги або полоненим свідомо відмовляють у лікуванні. Один український військовослужбовець розповів, що, попри серйозне поранення від вибуху, його численні прохання про медичну допомогу залишилися без уваги. Зрештою, через несвоєчасне лікування йому довелося ампутувати частину стопи.
Комісія продовжує розслідування і наголошує на важливості притягнення винних до відповідальності та підтримки постраждалих.
Фото: стопкадр із фільму «Faces of Torture» / Kyiv Independent
Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.