Ухилянтів карають реальними строками: чому посуворішали суди

Столична поліція відзвітувала, що з початку 2024 року скерувала до суду 26 кримінальних проваджень щодо ухилення від мобілізації. За першими сімома вже винесено вироки, зокрема один з максимально можливим терміном позбавлення волі - на 5 років і один – на 4 роки. На це варто звернути увагу, бо останнім часом суди першої інстанції почали відмовлятися від умовних покарань. Чому – досліджувала журналістка Коротко про.

Брали до уваги визнання провини і характеристики

Відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації в особливий період регулює стаття 336-а Кримінального кодексу України. Злочин є завершеним, коли військовозобов’язаний пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до служби, але не виконав мобілізаційне розпорядження – не прийшов у призначений час для відправки на навчальний полігон.

Стаття не є важкою, проте покарання безальтернативне: від 3 до 5 років позбавлення волі. Такий термін перебування в колонії може суттєво зламати людині життя.

- Переважна більшість обвинувачених в ухиленні від призову відмовлялися йти до війська не через ідеологічні або антипатріотичні міркування, а через банальний страх ризикувати життям. На суді вони щиро каються, а якщо не мають судимості, отримали позитивні характеристики з місця роботи або від своєї громади, то суд доходить висновку, що виправлення можливе без позбавлення волі, - каже адвокат Роман Шарко. – Середньостатичний вирок: 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік або 4 роки - з терміном на 2 роки. Якщо ж обвинувачений провину не визнавав або шукав своїй слабодухості виправдання, то до нього ставилися вже суворіше.

Так, 3 роки реального позбавлення волі отримав житель Волині, який намагався виправдатися тим, що після отримання мобілізаційного розпорядження “перебував у періоді безперервного пияцтва”. У випадку, згаданому в пресрелізі київської поліції, чоловік намагався прикритися родичами, які живуть в окупованій частині Донецької області. Мовляв, мав їхати до старих батьків, тому не може йти воювати. За це отримав максимальні 5 років.

“Намагається уникнути справедливого покарання”

Навіть при тому, що суди першої інстанції виявляли, як правило, поблажливість, це не гарантувало уникнення тюрьми. М’які вироки незмінно оскаржує прокуратура, і апеляційна інстанція часто стає на її бік. Так, мешканцю Закарпаття, який після отримання “бойової повістки” уникнув мобілізації, обласний апеляційний суд замінив іспитовий термін на 4 роки ув’язнення, незважаючи на те, що в сім’ї двоє малолітніх дітей.

Реальні три роки замість двох років перебування під адміністративним наглядом отримав військовозобов’язаний з Харкова. “...Хоча чоловік скоїв умисний нетяжкий злочин, але такий створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації, що свідчить про значну суспільну небезпечність самого злочину”, - цитує “Протокол” висновок колегії Харківського апеляційного суду.

Потроху почало змінюватися ставлення до визнання провини і в судах першої інстанції. Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області повністю відкинув каяття випускника військової кафедри – старшого лейтенанта запасу, зазначивши, що: “Висловлення формального визнання вини обвинуваченим свідчить про те, що останній під тиском беззаперечних доказів намагається уникнути справедливого покарання за вчинене”.

За даними бази “Опендатабот”, від початку АТО у 2014 році і за станом на середину березня нинішнього року за статтею №336 КК України було винесено 3746 вироків. З них третина – 1257 - припадала на 2023 рік. 60 кримінальних проваджень завершилися реальним ув’язненням.

Значний суспільний резонанс

Даних за 2024 рік ще немає, проте вже можна прогнозувати, що кількість відправлених за ґрати через ігнорування "бойових повісток" може зрости. Крім київських вироків, про реальні терміни ув’язнення є офіційні повідомлення з Черкаської, Чернігівської, Одеської, Львівської, Тернопільської областей.

Адвокат звертає увагу на те, що в травні Верховний суд, розглядаючи одну з типових справ, затвердив позицію: “дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, а тому застосування інституту звільнення від відбування покарання не сприятиме його меті - виправленню та запобіганню нових кримінальних правопорушень, вчинених як самим обвинуваченим, так і іншими особами”.

- Суди першої інстанції мають право виносити вироки на своє переконання, але вони також мають орієнтуватися на позицію Верховного суду щодо шкоди умовних вироків, - резюмує юрист.

Також у травні Верховний суд фактично поставив крапку в дискусії про право на ухилення від мобілізації на підставі релігійних переконань: “...жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни”. Таким чином, жителя Тернопільської області, якого через приналежність до однієї із протестантських церков повністю виправдав Кременецький районний суд, залишено відбувати 3 роки ув’язнення, як постановив апеляційний суд.

Є питання

Чи призивають на службу умовно засуджених?

Кампанія проти м’яких вироків має свій прагматичний характер. Умовно засуджені за ухилення від мобілізації не знімаються з військового обліку і можуть бути повторно призваними – з пробаційної служби обов’язки по нагляду переносять на командира частини. Проте на практиці такий призов відбувається рідко.

- У нас іще не було жодного такого випадку, - сказали Коротко про в одному з ТЦК Київської області.

Тому умовний термін дехто сприймає як таку собі відстрочку від призову. Втім, судова практика знає і випадки, коли засуджені вдруге отримували бойову повістку і знову не виконували її розпорядження. За таке житель Хмельницької області, який отримав 4 роки умовно з іспитовим терміном у 1,5 роки, реально пішов за ґрати.

Так само підлягають мобілізації засуджені на умовний термін, якщо вирок не набрав законної сили, бо його оскаржує прокуратура. Судово-юридична газета описує досить абсурдний випадок, коли засуджений, перебуваючи на умовному терміні, став військовослужбовцем, а Тернопільський апеляційний суд засудив його до реального терміну, пославшись... на відсутність каяття. Верховний суд, на щастя, скасував таке рішення.

Щодо реально ув’язнених, то 336-а стаття КК України входить до переліку статей, які дозволяють засудженим мобілізуватися із-за ґрат на добровільних засадах.