Українські полярники показали незвичайне явище в Антарктиді – це «небесні гребінці» – хвилясті хмари, які набувають особливого вигляду завдяки нестійкості Кельвіна – Гельмгольца: коли зустрічаються два потоки, які мають різну щільність. Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.
Науковці зазначили, що нестійкість може виникати на межі двох різних середовищ або двох шарів одного середовища.
Прикладом нестійкості, за словами вчених, є хвилі на поверхні води, які утворюються під дією вітру. За певних умов вони втрачають стійкість і на їхніх верхівках з'являються пінні гребінці.
А хвилясті хмари – це наслідок взаємодії різних шарів тропосфери – нижнього шару атмосфери – газової оболонки Землі.
«Небесні гребінці» часто пов'язані з інверсією температури: коли верхній прошарок повітря тепліший за нижчий. Це, наприклад, можна спостерігати в горах, схилами яких важке холодне повітря опускається донизу.
Верхній теплий потік рухається швидше й чіпляє нижній – повільніший і холодніший. На межі їхньої взаємодії утворюються хвилі з гребінцями», – пояснили полярники.
Полярники також наголосили, що більшість таких хвиль в атмосфері назавжди залишаються невидимими. І лише за певних умов, коли на межі шарів присутнє насичене вологою повітря, воно підхоплюється хвилями догори і гребінці стають помітними для людського ока.
До слова, вчені заявили, що площа морського льоду в Антарктиді скорочується дуже швидко. Через це відбуваються глобальні зміни погоди та клімату, повідомляють в Національному антарктичному науковому центрі.
Раніше українські полярники зафіксували рекордну швидкість вітру поблизу арктичної станції «Академік Вернадський», яка належить Україні.