Що робитиме Україна у разі поразки Санду та чи піде Київ на війну у Придністров'ї

У неділю, 3 листопада, Молдова знову піде на виборчі дільниці.

У другому турі виборів президента зустрінуться прозахідна Мая Санду та висунутий проросійською Партією соціалістів Александр Стояногло.

І якщо перед першим туром усі без винятку соцопитування гарантували Санду перемогу – то зараз ситуація невизначена.

"Європейська правда" вже розповідала про Стояногло та його погляди.

Немає жодних сумнівів у тому, що його перемога стане викликом для відносин України та Молдови.

Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін в інтерв'ю редактору "Європейської правди" Сергію Сидоренку визнав, що Київ у разі негативних процесів у Молдові може задіяти жорсткі сценарії, адже це стає для нас питанням національної безпеки.

Про це, про ймовірність військового сценарію у Придністров’ї та про можливий розвиток після виборів дивіться на каналі "Європейської правди".

А текстовий виклад основних тез Павла Клімкіна, від першої особи, – в матеріалі Клімкін: Якщо вибори зроблять Молдову плацдармом РФ, Україна має протидіяти, аж до шантажу.

Далі – стисло про те, що він казав.

Треба усвідомлювати реальність: Молдова може перетворитися на російський плацдарм.

Утім, перемога проросійського президента не означає автоматичної появи проросійського плацдарму.

Зараз Україна має попередити молдовських друзів, що для нас перетворення Молдови на проросійський плацдарм – це фундаментальний безпековий виклик.

І під час війни ми маємо політичне і моральне право говорити про це відверто.

Ми навіть маємо право нагадувати їм, що вони отримали європейську перспективу завдяки Україні.

Тому задача України, у разі перемоги Стояногло, – нав'язувати йому умови, межі дій.

Він однозначно буде не проукраїнським.

Але, не буде класично проросійським, або проєвропейським.

Він прагнутиме балансувати.

І це, до слова, посилює загрозу для Маї Санду від нього, оскільки Стояногло може виявитися своєрідним компромісним кандидатом для основних політичних і передусім бізнесових груп Молдови, які візьмуть на себе управління процесом.

Тобто йдеться про повернення Молдови до класичної олігархічної моделі.

Причому йдеться про еліти всієї Молдови, включно з Придністров’ям.

Якщо Санду виграє вибори президента, але парламентські виграють проросійські сили, то Молдова у такому разі прийде до дострокових виборів і до зміни реальності з непередбачуваним результатом.

А ми у цей час будемо жити поряд з нестабільною країною.

Тож у такому разі нам потрібне буде розуміння: що ми робимо?.

Це буде непроста історія з непростими рішеннями.

Як ми їх стримуємо? Чи вдаємося ми до жорстких заходів – того ж шантажу? Як ми це все координуємо з Євросоюзом?.

У разі зміни влади Молдови у Києві справді можуть з’явитися голоси про те, щоб "залізти у Придністров'я".

Але це – дуже небезпечна історія.

Нам треба бути дуже і дуже уважними, вирішуючи, як піднімати ставки і які обирати заходи.

І свій вибір буде важливо пояснити як українському суспільству, так і нашим міжнародним партнерам.

Бо це для нас стане моментом істини.

Перед нами стоятиме задача використати початок переговорів з Євросоюзом (і Молдови, і наш власний) для інтеграції Придністров'я в цей процес.

Зараз формат переговорів по Придністров’ю "5+2" – мертвий.

Потрібне щось нове.

І для нас треба, щоб у новому форматі не було Росії.

І я думаю, що придністровські еліти до цієї розмови насправді готові, бо вони розуміють, що Молдова йде до ЄС, Україна йде до ЄС, і вони не можуть існувати у вакуумі.

Докладніше – в матеріалі Клімкін: Якщо вибори зроблять Молдову плацдармом РФ, Україна має протидіяти, аж до шантажу.