Дружба на крові. Кажани-вампіри не просто кровопивці: у них є щось і від людей

Думаючи про вампірів, ми, ймовірно, уявляємо собі бліду шкіру, гострі ікла, нежить, що смокче кров і боїться сонячного світла, релігійної атрибутики й часнику. Навряд чи все це правда, проте вампіри, що смокчуть кров, дійсно існують на планеті — загалом ученим відомі три види, пише Science Alert.

Йдеться про кажанів-вампірів. Наразі вчені описали понад 1400 видів кажанів і лише три з них справді харчуються кров'ю. Найчисленнішим є вид Desmodus rotundus, що мешкає в тропічних лісах Центральної та Південної Америки. Відомо, що представники цього виду харчуються різними тваринами, зокрема тапірами, гірськими левами, пінгвінами та худобою.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами доцента кафедри екології та еволюційної біології в Університеті Теннессі Себастьяна Стокмайєра, харчування кров'ю незвичне для ссавців і призвело до появи безлічі унікальних адаптацій, що полегшують життя тварин.

На відміну від інших кажанів, вампіри пересуваються по землі, перемикаючись між двома різними ходами, щоб оточити сплячу здобич. Теплочутливі рецептори на носі допомагають їм знаходити теплу кров під шкірою здобичі. Вчені вважають, що вампіри використовують самозагострювальні ікла, щоб зробити надріз, а потім антикоагулянт у слині, який дозволяє їм харчуватися здобиччю, щоб вона нічого не відчувала.

Дослідники роками вивчали поведінку кажанів і виявили в ній дещо цікаве і схоже з людьми. Наприклад, кров не надто поживна, а тому кажани, які не можуть їсти, помирають відносно швидко від голоду. Однак якщо кажан повертається в притулок голодним, інші особини можуть відригнути криваву їжу, яка допоможе їм пережити ніч. Цікаво, що така поведінка спостерігається не тільки серед родичів, а й неблизьких особин. Але навіщо вони це роблять?

Дослідники виявили, що кажани-вампіри будують соціальні зв'язки, подібно до людей. Вони починають взаємодію з простих соціальних інвестицій, як-от чищення і догляд за шерстю іншої тварини, а потім, у разі відповідної реакції, переходять до складніших соціальних інвестицій, таких як обмін їжею.

За словами Стокмайєра, разом із колегами в лабораторії вони також вивчили, як інфекції впливають на соціальну поведінку і стосунки. Під час експериментів вчені моделюють інфекції у кажанів і використовують молекули, отримані з патогенів, для стимуляції імунної відповіді. Вони виявили форму пасивного соціального дистанціювання, коли хворі особини скорочують свою взаємодію з іншими.

Дослідники зазначають, що ці поведінкові зміни не обов'язково розвинулися для мінімізації поширення хвороби серед інших. Швидше, вони є частиною складної імунної відповіді, яку біологи називають поведінкою хвороби.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що кажани мають унікальну навичку співу.