Не лише вибори президента США: чим знаменне 5 листопада для миру та України

Весь світ завмер в очікуванні 5 листопада, коли в США відбудуться чергові 60-ті вибори, а після них стане відоме ім'я 47-го глави держави. Напевно, окрім самих американців, цієї події не менше чекаємо ми, громадяни України. Можливо, навіть більше, адже для Штатів кардинально нічого не зміниться, для нас – може.
А поки там, за океаном, фінішує передвиборча гонка, згадаємо, чим знаменний цей день в історії. Про знакові збіги цифр, історичні аналогії і просто про цікаві події цього дня - у матеріалі Коротко про.

1605: «Порохова змова» в Лондоні та феєрверки в наші дні

У Англії (а ще в Новій Зеландії, Австралії, на Карибах та й в інших колишніх колоніях Королівства) цього дня традиційно влаштовують феєрверки і спалюють опудало. А ще напередодні свята дітлахи збирають монетки (колядують, по-нашому), для того щоб накупити більше петард.

Спалювані опудала – не безіменні, це символічний Гай Фокс. Змовник-католик, який спробував влаштувати переворот під час тронної промови протестантського короля Якова Першого. Висадити в повітря збиралися - ні багато ні мало - будинок парламенту, коли в ньому зібралися б члени двох палат і вся еліта країни. З цією метою у підвалах Вестмінстерського палацу приготували десятки бочок, начинених порохом.

Нічого собі сюжет для трилера? Кінцівка вийшла теж, як у пристойному голлівудському бойовику. Одного з лордів попередив друг-католик, боярин розповів усе королю, і Гая Фокса заарештували. Змовника зрештою довго катували - він видав усіх спільників - і незабаром стратили. А його образ так міцно закріпився в історії, що він навіть входить до рейтингу "100 найвизначніших британців" в історії. До речі, його маска і зараз вважається одним із символів протестного руху.

1854 рік: цунамі та спалення рисових снопів

Всесвітній день розповсюдження інформації про проблеми цунамі (на щастя, хоч ця напасть Україні не загрожує) – ООН відмітила цю дату у календарі нещодавно, у 2015 році. Тема для світу актуальна, тим паче клімат змінюється, та й землетрусів стає більше. А приводом обрали гарне японське свято Інамура-но-хі (день спалення рисових снопів). У 1854 році (150 років тому) селянин побачив хвилю, що відступає (ознака цунамі, що наближається), і підпалив снопи зібраного врожаю. Попередив односельців ціною втрати свого майна.

1935: у Києві з'явилися тролейбуси

Рівно о 17:00 перший київський тролейбус вийшов на маршрут №1. Він поєднав площу Льва Толстого (Українських Героїв) та Київський завод електротранспорту (вул. Джона Маккейна, 5). Спочатку маршрут включав 5 зупинок, і проїжджав тролейбус його за 15 хвилин. В арсеналі міської влади було лише 5 машин, які щодня виходили у рейс. Назву обрали на кшталт того часу «ЛК-5» (Лазар Каганович). Розрахований салон був на 47 пасажирів (37 місць для сидіння). Вартість проїзду – 25 копійок (буханець білого хліба продавався в середньому за 2 рублі).

Народ нововведення оцінив з першого дня, щоправда, спочатку сприйняв його як атракціон. Каталися цілими сім'ями, годинами по колу. Благо розганявся вагон всього до 45 км на годину, що дозволяло в деталях розглянути все, що відбувається довкола.

1940: унікальне президентство Франкліна Рузвельта

Обійти тему виборів американського президента на початку листопада навіть за бажання не вийде. Виборча система США влаштована таким чином, що саме на початку останнього місяця осені там традиційно і відбувається ця знакова подія. Так, наприклад, 5 листопада 1968 року президентом США став республіканець Річард Ніксон, а 1996-го на другий термін був переобраний демократ Білл Клінтон. Але окремо стоять вибори 1940 року. Тоді єдиний раз в історії президентом на третій термін було обрано Франкліна Делано Рузвельта. До речі, президентом його обрали і на четвертий термін - правило Вашингтона про максимальні два терміни ще не було затверджено.

Виходець із аристократичної сім'ї нідерландських переселенців, він із самого народження був приречений на те, щоб стати політиком. Навіть кумиром маленького Франкліна був його далекий родич - президент-республіканець Теодор Рузвельт. Та й усе сімейство історично було близько до Республіканської партії, сам Франклін обрав Демократичну партію.

Політик увійшов в історію як кризовий менеджер вищого рівня, який постійно долав (і успішно) глобальні кризи. Спочатку це була "Велика депресія" і вихід із неї завдяки програмі "Новий курс" Рузвельта. Потім Друга світова війна, його план мобілізації економіки та програма переходу життя країни у мирний формат. А ще була схвалена ним програма створення атомної бомби Оппенгеймера.

Американці послідовно обирали Рузвельта президентом у 1932, 1936, 1940 та 1944 роках. І це при тому, що він з 1921 року був прикутий до інвалідного візка і часто хворів. В останній раз, вже напередодні закінчення Другої світової, він став господарем Білого дому 7 листопада 1944, а помер від крововиливу в мозок 12 квітня 1945-го (не дожив до капітуляції Німеччини менше місяця).

1963: Київ все більше йде під землю

Поки у США традиційно обирають президентів, у столиці України у перші дні листопада існувала інша традиція. Тут відкривали нові станції метро. Зрозуміло, це був масштабний піар-хід радянської влади напередодні 7 листопада (тоді це було чи не найголовніше свято в СРСР – День Великої Жовтневої соціалістичної революції), але користь від нього для звичайних людей була очевидною. І якщо саме метро було запущено 6 жовтня 1960 року, його розширення переважно випадало на 5 листопада. Так, у 1963 році було відкрито станції «Політехнічний інститут» та «Завод «Більшовик» (тепер «Шулявська»). 1965-го - «Гідропарк», «Лівобережна», «Дарниця». А у 1975 році - «Святошино» (нині «Святошин»), «Нивки» та «Жовтнева» (зараз «Берестейська»).