39-річний захисник Володимир Кирсанов із Житомира не міг їсти після надважкої подвійної мінно-вибухової травми: уламки посікли все його тіло, але найбільше понівечили обличчя. Про це повідомляють у Національному реабілітаційному центрі Незламні.
Володимир Кирсанов у цивільному житті працював водієм. На війну добровільно пішов ще у 2014-му. Після демобілізації повернувся до своєї професії. А у перші дні повномасштабного вторгнення приєднався до 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, яка базується на малій батьківщині Володимира.
На Харківщині, неподалік Ізюма, захисник отримав важке поранення. Це сталося у перше літо великої війни. Спершу біля Володимира розірвався танковий снаряд, а одразу за ним прилетіла і ворожа міна. До точки евакуації важкопоранений боєць зміг дістатися лише завдяки підтримці побратима.
«Я пробув у комі 19 днів. А, коли прокинувся і не зміг розмовляти, усвідомив наскільки важке у мене поранення. Лікарі мене заспокоювали, казали: ти живий, все буде добре! Але я не міг говорити. Поранення були по всьому тілі: на шиї, спині, руці, нозі. Та найбільше постраждало саме обличчя», – розповідає Володимир.
Чоловік переніс низку операцій. Через дірку на обличчі він не міг нормально харчуватися. Їжа не трималася у роті: випадала та виливалася. Тому захисник, який до поранення важив понад 80 кілограмів, страшенно схуд – до 47 кг. Зарадити могла лише складна і багатоетапна реконструкція обличчя.
«У пацієнта було складне наскрізне вогнепальне поранення обличчя. Було вирішено закрити дефект мікрохірургічними методами, використовуючи клапоть з плеча пацієнта.
Але процедура частково спрацювала, бо пацієнт не міг відмовитися від куріння, що негативно впливало на результати операції, оскільки нікотин звужує судини», – розповів завідувач Центру Олег Ковтуняк.
Реконструкція обличчя пройшла успішно, Володимир почав краще харчуватися і набирати вагу. Згодом він пережив ще й пластичну операцію. А за кілька місяців на ветерана чекає ще одне складне втручання – реконструкція нижньої щелепи з використанням індивідуального протезу та закриття дефекту м'яких тканин.
Володимир важить вже 79 кг. Він знову працює водієм і має велике бажання допомагати армії. Каже, що хотів би повернутися до війська, але з його травмою це неможливо.
До слова, 25-річний львів'янин, капітан Збройних сил України Юрій Жуковець нещодавно отримав звання Героя України. На Курщині частина роти, якою командував воїн, потрапила у засідку, а самого захисника впритул обстріляв російський військовий. Попри п'ять кульових поранень йому вдалось евакуювати особовий склад.
Також боєць 65-ї бригади 56 днів обороняв напівоточену позицію. Через щільність обстрілів і великі дистанції побратими, які мали б поміняти воїна, не доходили – дорогою отримували поранення. Відтак боєць вів війну з напарником удвох проти зграї російських штурмовиків.