Через повномасштабну агресію Росії, багато наших громадян перейшли на українську мову. Але під час розмови деякі українці можуть робити помилки. Зокрема, часто можна почути слово «щєнок», коли йдеться про дитинчат собаки.
Щоб покращити та збагатити свою лексику, важливо відмовитися від використання суржикових слів та русизмів.
Слово «щєнок» – це калька з російської мови. Українською правильно говорити щеня.
«Щеня – маля собаки, а також вовчиці, лисиці і т. ін. На канапі з пов'язкою на голові напівлежить пані Люба, грається з щенятами (Степан Васильченко, III, 1960, 193); На хаті в гнізді клекоче лелека, а на призьбі сидить босоноге дитинча, бавиться з щеням і щось говорить само з собою (Михайло Стельмах, II, 1962, 287); У порівняннях. Я собі звернулось, Щеня мов під тином, — звичайне, мале, То й перелякалось (Тарас Шевченко, II, 1963, 255); З розгону напливає берег. Човен м'яко, ніби щеня, ткнувся в нього носом (Михайло Стельмах, II, 1962, 57)», – йдеться в Академічному тлумачному словнику української мови СУМ.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.