З перемогою Дональда Трампа на виборах, який повертає до Білого дому ідеологію "Америка понад усе", лідери Європи стикаються з реальністю, коли континенту доводиться справлятися без значної підтримки з боку США. Попри те, що останні вісім років європейські лідери визнавали необхідність того, щоб Європа стала більш самостійною, вони все одно виявляються неготовими.
Про це пише Мартін Сандбу, оглядач з питань європейської економіки у Financial Times.
Європа повинна визначити чіткі цілі, які підтримують як країни-члени, так і ті, що не входять до ЄС. Ці цілі включають: не дозволити владіміру путіну досягти успіху в Україні, що могло б спонукати його до подальшої загрози свободі європейських демократій; досягти переходу на відновлювані джерела енергії, щоб зменшити залежність від енергоресурсів та боротися зі зміною клімату; а також стимулювати інновації та інвестиції для покращення продуктивності.
"Хоча мало хто про це говорить, лідери знають, що вони повинні зробити Європу "знову великою". Однак, попри найкращі наміри, вони стикаються з проблемою, що поки що не можуть знайти відповідні ресурси чи стратегії для досягнення цієї мети", — пише оглядач.
Оглядач стверджує, що якщо Україна програє загарбницьку війну путіна, безпека Європи буде назавжди ослаблена, а її геополітична автономія приречена. У власних інтересах Європа повинна заповнити прогалину, що виникне через можливе припинення підтримки з боку США.
"Протягом півроку Європа та адміністрація Байдена працювали над планом використання 50 мільярдів доларів, які можуть бути отримані з російських державних коштів, заморожених у західних фінансових установах. Вони можуть встигнути реалізувати цей план до зміни влади у Вашингтоні, але цієї суми ледь вистачить, щоб Україна пережила зиму. Куди кращим варіантом було б конфіскувати повні 300 мільярдів доларів російських державних активів", — стверджує Сандбу.
На думку автора, все в руках Європи. Адже більша частина цих коштів перебуває під санкціями ЄС у бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear, а частина — в інших європейських установах (зокрема, у Великій Британії).
"Все залежить від політичної волі Європи. Західні уряди неодноразово обіцяли тримати резерви заблокованими доти, доки москва не виплатить Києву те, що вона заборгувала; арешт і передача просто забезпечили б швидке виконання цього зобов'язання", — додає оглядач.