ППО замало не буває: начальник КМВА розповів про захист Києва і куди йти у разі блекауту
ППО замало не буває: начальник КМВА розповів про захист Києва і куди йти у разі блекауту

ППО замало не буває: начальник КМВА розповів про захист Києва і куди йти у разі блекауту

Сергій Попко розповів, чому важливо не ігнорувати тривоги, що зроблять з аварійними мостами Києва і чи буде цьогоріч головна ялинка країни.

З настанням холодної пори Київ практично щоденно піддається повітряним атакам ворога. Але попри все – місто живе та функціонує в умовах повномасштабної війни.

Сергій Попко, вже понад два роки очолює Київську міську військову адміністрацію.

ТСН.ua поцікавився у посадовця, як доводиться працювати в умовах війни, чи готове місто відбивати ворожі атаки, чому потрібно негайно реагувати на сигнали повітряної тривоги і до чого готуватися мешканцям у разі довготривалих відключень світла та тепла.

2500 одиниць ракет і БпЛА летіло на Київ

– У жовтні виповнилося два роки, як ви очолюєте КМВА, що вважаєте своїм найбільшим досягненням на посаді?

– Досягнення потрібно оцінювати по завершенню роботи. Жодні з твоїх зусиль не варті нічого, якщо у підсумку ти не досяг поставленої мети. Потрібно щодня віддано і на совість робити свою роботу. Докладати усіх зусиль для найголовнішого – захисту міста! 

А це – збереження життя і здоров’я киян і гостей столиці, безперебійне функціонування всієї інфраструктури кількамільйонного мегаполісу, що забезпечує життєдіяльність містян, захист від воєнних, техногенних та інших загроз. І це потрібно реалізовувати попри майже щоденні атаки на столицю – дронами, крилатими і балістичними ракетами.

Нагадаю, що за 1000 днів повномасштабного вторгнення збройні сили Росії застосували по столиці України понад 2500 одиниць ракет і БпЛА! Але Київ продовжує жити і робити усе для нашої Перемоги.

Життя попри обстріли ворога

– Київ увійшов у період опалювального сезону. Чи готове місто пройти його без відключень тепла та світла? Наскільки можлива ймовірність блекауту у Києві та за яких умов?

– Опалювальний сезон у Києві вже розпочався. Практично всі лікарні, школи, дитячі садки та інших заклади соціальної сфери підключені до теплопостачання. Виняток можуть складати лише об’єкти некомунальної власності, або де виникли аварійні ситуації і заклад в процесі термінового відновлення. Але таких одиниці.

Нагадаю, що починаючи з 24 лютого 2022 року ворог робив все можливе аби зруйнувати критичну інфраструктуру Києва. Прагнув залишити нас без тепла, води і газу.

Минулого року внаслідок ракетних ударів та атак дронів було пошкоджено 63% енергетичних об’єктів міста. Але попри це ми пережили зиму. Тисячі спеціалістів працювали майже цілодобово, аби підготувати понівечену енергосистему до нинішнього опалювального сезону.

  • магістральні мережі підготовлені для передачі збільшених обсягів електроенергії;
  • вибудувані споруди фізичного захисту енергообʼєктів (вперше у світі);
  • підготовлені схеми резервного живлення та варіанти подолання можливих наслідків (також вперше в світі);
  • Київ отримує суттєву допомогу від закордонних партнерів – енергетичне обладнання, трубопроводи тепломереж, генератори нам надали USAID, генератори для артезіанських свердловин забезпечили UNICEF;
  • місто закупило 23 мобільні котельні, які працюють на дизельному пальному.

Росіяни продовжуватимуть тактику терору мирного населення. Якщо в столиці не буде уражень критичної інфраструктури, а це станеться в інших містах – ми маємо розуміти, що Київ це частина енергетичної структури. Тому в разі пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури в Україні – енергетики змушені будуть запроваджувати графіки відключень в тому числі і в столиці, або збалансувати систему.

Де рятуватимуть киян під час блекауту

– Ще влітку експерти попереджали про можливі відключення електроенергії на 10-12 годин у холодну пору року. Чи є у влади сценарій дій, якщо це станеться за сильних морозів? Чи достатньо у міста пунктів обігріву, де зможуть знайти прихисток мешканці?

– Київ та його мешканці мають бути максимально захищеними. Ми маємо передбачати майбутні загрози та ризики для столиці України і превентивно реагувати на потенційні небезпеки для запобігання критичних ситуацій. Останні масовані ракетні удари ще раз довели, що ворог не відмовився від своєї мети знищувати цивільне населення, тому існує реальна загроза повторення повітряних ударів, зокрема по  об’єктах критичної інфраструктури.

Тому, в разі надзвичайно ситуації  буде забезпечено роботу усіх "Пунктів Незламності" в цілодобовому режимі. Постійно ведеться робота щодо інформування киян про роботу і доступ до таких пунктів на період погіршення погодних умов.

Нагадаю, кожен киянин може знайти найближчий "Пункт Незламності" у застосунку "Дія". Там є інтерактивна мапа, у меню можна дізнатися адресу та умови кожного пункту, а також прокласти до нього маршрут. Сервіс працює навіть без доступу в мережу Інтернет – для цього потрібно завчасно завантажити карту вибраного регіону в "Дії". Тому заходьте зараз і завантажуйте мапу.

З 2022 року в Києві створено понад 1000 Пунктів Незламності. Це – острівці безпеки, стабільності, тепла, які функціонуватимуть цілодобово і безкоштовно для тимчасового перебування у разі надзвичайних подій.

Чому людям наказують йти до укриття

– Останнім часом під час повітряної тривоги, містян почали сповіщати про "підвищену небезпеку" та вимогу негайно йти до укриття. Навіщо це робиться, адже через 5 хвилин сповіщається про відбій?

– Додаток "Повітряна тривога", який сповіщає українців про загрози, також попереджає про підвищену небезпеку – про наближення до локації, де перебуває людина ворожої ракети або безпілотника.

Деякі українці не дотримуються рекомендацій під час повітряних тривог. Такі повідомлення можуть більш інформативно на них вплинути дотримуватися безпекових заходів. Сигнал "Відбій повітряної тривоги" надається лише після дорозвідки повітряного простору на предмет наявності будь-яких загроз для киян.

Як та чим захищають небо над Києвом

– Якщо порівнювати з минулим роком, наскільки відсотків посилився повітряний захист столиці? Наскільки його потрібно посилити, щоб ворожі "Шахеди" не мали змоги залітати на територію міста?

– Некоректно говорити про Сили і засоби протиповітряної оборони у відсотковому еквіваленті. Небо над столицею захищають різні системи протиповітряного захисту, які здатні збивати балістичні, гіперзвукові, крилаті ракети, дрони на різних відстанях і висотах. Це як системи розроблені ще за часів радянського союзу так і новітні системи західних зразків.

ППО замало не буває. Ми постійно просимо наших західних партнерів про постачання додаткових систем протиповітряної оборони. Але попри це – якою би потужною ППО не була, вона не може дати 100% гарантії збиття всіх цілей. Немає в світі ППО, яка б давала стовідсотковий захист повітряного простору. Тактика атак ворога постійно змінюється, вони комбінованими атаками намагаються прорвати протиповітряну оборону столиці. Ми симетрично реагуємо на загрози і постійно вдосконалюємо систему ППО.

Але ще раз нагадаю людям – жоден навіть найсучасніших зенітно-ракетний комплекс не може розкласти ворожу ракету чи дрон на атоми. Збита повітряна ціль – це завжди уламки. І дуже важливо аби всі мешканці Києва перебували під час повітряної тривоги в укриттях. Пошкоджене уламками майно ми відновимо. Але життя і здоров’я треба берегти, берегти дотримуючись правил безпеки.

Чи є загроза з боку Білорусі?

– Зараз говорять про нову загрозу – присутність у Білорусі винищувачів МіГ-31К, які можуть завдати ударів "Кинджалами". Як ви оцінюєте загрози для Києва з боку північного сусіда?

– Ми відслідковуємо будь-які потенційні загрози для столиці. Зокрема, і у вигляді вильоту винищувача МіГ-31К – носія гіперзвукової  аеробалістичної ракети Х-47М2 "Кинджал" з аеродрому Мачуліщі (Білорусь). Але на загрози потрібно реагувати адекватно. Розуміти справжні небезпеки і не наганяти безпідставну паніку для цивільного населення. На жаль, занадто багато ЗМІ, журналістів цього не розуміють, не рідко, не розуміючи сутності речей, "страшилками" лякають людей. Київ атакується ракетами з усіх напрямків, а не лише із східного. Ракети маневрують і змінюють курси, але Сили оборони готові давати відсіч на всіх рубежах.

Що відбувається з мостами Києва?

– Чи посилювало місто охорону та контроль за столичними мостами? Адже окрім загроз від повітряних ударів, мости Патона та Метро знаходяться у аварійному стані.

– Мости в Києві є стратегічними об’єктами. Північний міст через річку Дніпро побудовано в 1976 році.

У 2024 році підприємством "Київавтошляхміст" частково виконано роботи з поточного ремонту мостового полотна споруди, зокрема ремонт залізобетонної плити проїзної частини, також влаштування нового гідроізоляційного шару та асфальтобетонного покриття. Завершення повного комплексу робіт з ремонту проїзної частини мосту заплановано у 2025 році (за наявності необхідно фінансування). Що дозволить зменшити деградацію несних конструкцій і забезпечить подальшу безпечну експлуатацію мосту в цілому.

Щодо мосту Метро. Наприкінці серпня було розпочато протиаварійні роботи, які входять до складу робіт з реставрації мосту Метро та включають встановлення тимчасових металевих підтримуючих конструкцій у прогонах споруди. Саме такий вид та характер робіт дозволяє забезпечити подальшу безпечну експлуатацію мосту без його закриття до початку виконання робіт з реставрації.

На сьогодні тривають підготовчі роботи до монтажу металевих елементів підтримуючих конструкцій, влаштування льодорізів для забезпечення льодоходу. Також, розпочато роботи з віброзанурення паль у руслі річки Дніпро для встановлення підтримуючих конструкцій мосту. Зараз споруда працює в обмеженому режимі щодо вантажопідйомності. Однак, задля збереження руху транспорту з правого на лівий берег річки Дніпро, на період виконання протиаварійних робіт, рух автомобілів та поїздів метрополітену спорудою збережений.

На Південному мосту тривають поточні експлуатаційні роботи, ремонт консольної частини тротуару з заміною перильної огорожі.

Чи є проблеми з кадрами через мобілізацію?

– Через мобілізацію існує відчутний брак працівників у різних галузях. Чи відчув Київ проблеми з кадрами через мобілізацію і де найбільше?

– В нашій країні триває війна. Збройним Силам Україні потрібна наша всебічна підтримка. В тому числі і кадрове поповнення. На території всієї нашої держави, і в Києві в тому числі, тривають мобілізаційні заходи. Захищати свою країну – це конституційний обов’язок кожного громадянина. На даний момент усі підприємства, які є частиною критичної інфраструктури, складовою системи життєзабезпечення столиці працюють і працюють ефективно.

Ялинка буде, але без атракціонів 

– Чи планує місто цього року встановлювати головну ялинку країни на Софійській площі?

– За планами новорічна ялинка буде встановлена до Дня Святого Миколая на Софійській площі. Як і в попередні роки – виключно за рахунок меценатів, без залучення бюджетних коштів. Але наголошую, що в столиці не будуть проводитися масові заходи, такі як ярмарки, фудкорти та атракціони.

Раніше ТСН.ua розповідав про страшний гул у небі над Києвом: що відбувається.

Джерело матеріала
loader
loader