Замовні вбивства під боком у Трюдо. Як конфлікт індуїстів та сикхів у Канаді вплине на світову політику

Індія вже майже півстоліття входить до "ядерного клубу" (цікаво, що свого часу Канада звинуватила Індію у нецільовому використанні її плутонію та навіть наклала певні санкції на її ядерну програму), проте лише останні роки із суттєвим зростанням своєї економіки ця держава по-справжньому претендує на місце списку ТОП-держав.

Зі зростанням впливу цієї колишньої британської колонії в Азії та й у цілому світі все більше зростає інтерес до неї. І часом із "шафи" вилазять несподівані "скелети". Як от надзвичайно строкатий склад жителів найнаселенішої країни у світі. Здавалося б, це внутрішня проблема Індії, проте ми живемо у надто глобалізованому світі, щоб чиїсь внутрішній конфлікт залишався лише проблемою цієї країни.

Канада та Індія — знайдіть відмінності

Насправді між Канадою та Індією більше спільного, ніж може здатися на перший погляд. Наприклад вони обоє були британськими колоніями. І якщо Канада – це класична колонія (в значенні територія, заселена вихідцями з митрополії, які й сформували її цивілізаційну складову), то з Індією, звичайно історія зовсім інша. Безпосередньо до складу Британської імперії Індія увійшла аж у 1876 році (тобто пробула у її складі менше сотні років), до того статус різних індійських територій був різним. Канадою ж до цього часу формально управляє генерал-губернатор (імперський намісник) — і формальний статус цих земель також був різним.

Проте короткого терміну спільного фактичного перебування у складі імперії цілком вистачило, щоб відбувся обмін населенням між двома британськими колоніями, які знаходилися на різних кінцях світу. Зрозуміло, що рух був інтенсивнішим в сторону Америки. Індія вже тоді була перенаселеною територією і її жителі активно емігрували та заселяли інші колонії Великої Британії.

Сикхи: хто вони такі?

Фокус вже розбирався в етнічній та культурній різноманітності Індії. Коротко відзначимо, що ця держава ніколи не існувала в кордонах, у яких вона повстала у середині XX століття. Близько півтора мільярда населення Індії складають численні етнічні та релігійні групи із різним ступенем лояльності до центрального уряду та самої ідеї індійської державності. Дехто вважає себе щирим патріотом Індії, а хтось готовий боротися проти неї не гребуючи навіть найбільш жорстокими терористичними методами для досягнення своїх цілей.

Одними з таких є мешканці індійського регіону Пенджаб, які ідентифікують себе як сикхи. Це найменування релігії та водночас і етнічної групи (щодо останнього є нюанси, але про це нижче). Як етнорелігійна група вони прагнуть утворення власної держави – Халістану. Це, природно, призвело до конфлікту з індійським урядом.

Свого апогею протистояння сягнуло сорок років тому — у 1984 році.Тоді урядові війська штурмували головний храм сикхів — Золотий храм. Прихильники незалежності Халістану не залишилися у боргу і розв’язали справжній терор. Ще того ж року було вбито індійську прем’єрку Індіру Ґанді, яка віддала наказ про штурм Золотого храму. А вже весною наступного року сикхські екстремісти організували вибух на літаку, що летів з Канади до Індії через Європу.

До чого ж тут Канада?

А річ у тім, що із 27 мільйонів сикхів, які населяють планету, близько 770 тисяч проживає саме у державі хокею та кленового листа. Цікаво, що перші сикхи потрапили до Канади, прямуючи на святкування діамантового ювілею королеви Вікторії ще наприкінці ХІХ століття. Наступна група приїхала до країни на церемонії, приурочені коронуванню нового короля. Згодом до прибулих сикхів стали приєднуватися їх родичі (у цього народу поширеним явищем є багатодітні сім’ї). Відтак до середини XX століття їх діаспора у Канаді (яка сама по собі не є сильно населеною) вже була доволі великою.

Найбагатші серед іммігрантів у Канаді — чи найволелюбніші?

Слід відзначити, що матеріальний достаток сикхів завжди перебував на досить пристойному рівні. Сатвіндер Бейнз, директор Інституту досліджень Південної Азії при Університеті долини Фрейзер вказує, що сикхи відрізнялися від більшості іммігрантів до Канади, які шукали у цій країні саме поліпшення свого матеріального становища. Сикхи ж шукали саме свободи, особливо свободи підприємництва.

Нова потужна хвиля імміграції сикхів до Канади відбулася у середині XX століття – після утворення індійської держави. Їх високий рівень організованості та самоідентифікації зробив діаспору сикхів у Канаді найвпливовішою.

Представники сикхів зайняли чільне місце у політичній системі Канади. Їх голоси часто вважалися вирішальними на виборах, тому саме до цієї етнорелігійної групи зверталися фаворити виборів і переможці щедро віддячували сикхській громаді, залучаючи її представників до парламенту та органів виконавчої влади. Зараз сикхи служать у канадській армії, є членами парламенту та уряду країни, а також активно займаються різними сферами бізнесу.

Постійне послаблення міграційного контролю зумовлювало лише збільшення кількості сикхів у Канаді.

Як сикхи з Канади впливають на політику в Індії

Парадоксально, але сикхам значно комфортніше у плані задоволення своїх саме культурних потреб та визнання своєї ідентичності саме у Канаді, а не на батьківщині. Особливо ситуація загострилася із приходом до влади Індійської Народної партії, яка сформувала чинний уряд на чолі із Нарендрою Моді. Індійський прем’єр бачить Індію державою індуїстів (найпопулярніша релігія півострова ще зі стародавніх часів — її сповідують близько 80% населення цієї країни), відтак тиск на національні та релігійні меншини за його уряду посилився. Зрозуміло, що сикхська діаспора не могла опинитися осторонь цих процесів.

Замовне вбивство, які "прогавили" спецслужби?

І от влітку 2023 року прямо на вході до храму сикхів у канадському штаті Британська Колумбія вбивають лідера їхньої діаспори Хардіпа Сінгха Ніджара. Спеціальні служби Канади знали про підготовку замаху та попереджали про небезпеку самого Сінгха, проте запобігти вбивству канадського бізнесмена та лідера руху за незалежність Халістану в еміграції не вдалося.

Канадська влада одразу засудила насильство, проте напряму звинуватити владу Індії не наважилася. І ось аж через рік розслідування Департамент кінної поліції Канади заявив про те, що володіє незаперечними доказами причетності спецслужб Індії до вбивства Сінгха Ніджара і участь у злочині індійських дипломатів. Про участь індійських спецслужб, які начебто діють через мережу організованих злочинних організацій заявила радник прем’єр-міністра Канади Наталі Друен.

Реакція Канади на політичне вбивство на її території цілком адекватна та певною мірою прогнозована. Експертів більше зацікавив час цієї реакції. Він збігся із падінням рейтингів керівної партії Канади та її лідера – прем’єр-міністра Джастіна Трюдо. Це породило конспірологічні теорії щодо загострення зовнішніх суперечок із далекою Індією задля перенесення на другий план внутрішніх суперечностей. Директор Інституту Південної Азії Центру Вілсона в США Майкл Кугельман відзначив, що обидві сторони грають на внутрішню аудиторію, адже у цій суперечці Нарендра Моді теж виступає перед індійцями у якості непохитного захисника територіальної цілісності своєї держави.

Iндуїсти — ще одна діаспора

Проте виявилося, що Індія насправді не так далеко, як здається на перший погляд. Адже у Канаді окрім значної діаспори сикхів наявна ще й індуїстська діаспора (трішки більша за сикхську – близько 830 тисяч осіб). Її прихильники убитого Ніджара почали звинувачувати у приналежності до індійських спецслужб та ледве не оголосили агентурною мережею індійської влади. У деяких містах країни почали спалахувати сутички на національному ґрунті. На початку листопада навіть було заарештовано одного із лідерів халістанського руху в Канаді Індерджіта Госала. Таким чином, канадська політика почала крутитися навколо міжетнічних суперечок заокеанської Індії.

Принципи важніші — Індія готова до репутаційних ризиків

А яка ж реакція самої Індії на це все? Її преса акцентує увагу на заяві канадського прем’єра Джастіна Трюдо, який, коментуючи сутички між сикхами та індуїстами, наголосив, що не усі сикхи є халістанцями, тобто прихильниками незалежності Халістану. Схоже у Нью-Делі залишилися задоволеними таким "висновком". Для уряду Моді набагато важливішим є дискредитація руху за незалежність Халістану, ніж збереження хороших відносин із Канадою, попри певний рівень торгівлі між державами. Територіальна цілісність та безпека для офіційного Нью-Делі у пріоритеті й там готові пожертвувати умовними годинами ганьби для кількох дипломатів аби послабити рух за незалежність Халістану принаймні іміджево.

В цілому індуїстська діаспора за інформаційної підтримки Індії взяла курс на дискредитацію халістанського руху та відділення його від сикхської групи в очах громадськості.

Цікаво порівняти реакцію Індії на схожі звинувачення вже зі сторони США. Проти набагато могутнішої держави індійські урядовці поводилися менш впевнено і просто відсторонилися від представника своїх же спецслужб на якого вийшли розслідувачі.

Тож очевидно, що Індія готова продавлювати свої інтереси коштом геополітичних середняків, навіть попри іміджеві втрати.

Якщо саудівцям зійшло з рук…

Ймовірним орієнтиром для індійського уряду є справа про вбивство американського журналіста аравійського походження Джамала Хашоджи, у вбивстві якого звинувачували наслідного принца Саудівської Аравії. Проте він просто пересидів шквал суспільного обурення на Заході й тепер знову став рукоподаваним.

Поганий приклад часто буває заразним і схоже заради своїх інтересів його готовий наслідувати вже індійський лідер. І у Нью-Делі впевнені, що жодний суспільний осуд у колишніх британських колоніях їм не загрожує.