Корейський провал і потреба в зміні підходу

На жаль, Південна Корея відмовила нам у постачанні снарядів та зброї. Це, звичайно, серйозний провал, в першу чергу тому, що це відбулось в рамках офіційної зустріч з міністром. Невже це не було відомо в рамках підготовки візиту?

Але цю ситуацію треба обдумати з іншого боку. А що власне ми маємо просити?

Зараз європейці почали визнавати свою неспроможність постачати нам озброєння, тому переходять до логіки надання нам коштів для виробництва українського озброєння тут в нас. Так, буквально минулого тижня Данія виділила 130 млн євро на виробництво ракет і дронів. І зараз це саме те, що потрібно.

Ми повинні проводити активне залучення коштів саме у виробництво озброєння тут. Тоді не доведеться роками випрошувати дозволу бити ракетами по території РФ, не доведеться чекати, коли сенат США чи якась Угорщина розблокують можливість нам отримувати допомогу.

Тому в основі поїздки міністра оборони до Південної Кореї мала бути саме кооперація в сфері виробництва озброєння. Корейці могли б постачати чи продавати нам якраз обладнання для цього, що їм однозначно вигідно. Це ж і вигідно нам, оскільки дає не тільки зброю в перспективі, а й ріст економіки. Так, зброя треба терміново, але чим більше ми працюємо над власним виробництвом тим більше ми стійкіші до міжнародної кон'юктури.

Зрештою, саме таку допомогу зараз РФ надає Китай, які постачає тисячі станків для вироблення та модернізації російської техніки. І ми цю допомогу дуже боляче на собі відчуваємо.