Сотні нападів та шість вбивств за рік: зростання популяції ведмедів стало реальною проблемою

У Японії б'ють на сполох через частіші напади ведмедів на людей, протистояти яким можуть небагато мисливців-пенсіонерів.

У Японії з кожним роком все серйознішає проблема диких ведмедів, яка вже набула національного характеру. Через стрімке збільшення популяції вони все частіше заходять у населені пункти, знищують посіви та нападають на людей та худобу.

Про це пише Reuters.

З березня 2023 по березень 2024 року влада Японії зафіксувала рекордні 219 нападів на людей, у шести випадках зустріч з ведмедем стала смертельною для людини. За ті ж 12 місяців японські мисливці вбили понад 9000 чорних та бурих ведмедів.

Скільки ведмедів у Японії

На людей і худобу нападають два види ведмедів:

• японський чорний ведмідь (Ursus thibetanus japonicus) – зріст 120-140 см, вага 40-130 кг;
• хоккайдський бурий ведмідь (Ursus arctos yesoensis) – зріст 150-230 см, вага 120-400 кг.

Мешкають ці хижаки на трьох островах – Хонсю, Сікоку та Хоккайдо. І ареали їх проживання постійно розширюються. За оцінками міністерства охорони навколишнього середовища Японії, протягом останніх 30 років популяція бурих ведмедів збільшилася більш ніж удвічі й налічує близько 11,7 тисячі особин. При цьому чисельність чорних ведмедів лише за 10 років зросла втричі. За даними газети Yomiuri Shimbun, у Японії мешкає приблизно 44 тисячі чорних ведмедів.

Журналісти зазначають, що до стрімкого збільшення кількості небезпечних хижаків привели обмеження на полювання та більша увага до охорони природи. При цьому у сільських районах Японії відзначається демографічна криза та стрімке скорочення населення. В результаті ведмеді захоплюють все більше територій за рахунок занедбаних полів та ферм і все частіше заходять до міст і сіл.

Ведмеді розмножуються, а мисливці – "вимирають"

Ще одна проблема Японії – старіння населення. А професія мисливця з кожним роком менш популярна. Тому протистояти ведмедям зараз доводиться мисливцям-аматорам, більшість із яких уже старше 60 років. А молодь не прагне займатися полюванням, оскільки це важка та небезпечна праця, яка до того ж оплачується настільки погано, що не дозволяє утримувати сім'ю. Наприклад, за одного вбитого ведмедя мисливець одержує від уряду близько 50 доларів, що ледве покриває витрати на полювання. Крім того, власники гвинтівок повинні витратитись на створення необхідних умов для зберігання боєприпасів та зброї.

Ще півстоліття тому полювання на ведмедів було прибутковим заняттям, їхні шкури та жовч можна було продати легко та дорого. Але зараз це зовсім не популярне заняття. Наприклад, 1975 року уряд видав майже 518 тисяч ліцензій на відстріл ведмедів, а 2020 року – лише 218,5 тисячі.

Водночас, вбиваючи ведмедя мисливці ризикують не тільки не отримати оплату або хоча б подяку, а ще й втратити зброю та бути переслідуваним владою, якщо ті розцінять відстріл хижака "необґрунтованим".

Цього року уряд запропонував пом'якшити правила використання вогнепальної зброї, щоб люди могли захищатися від нападів ведмедів, що почастішали, в межах населених пунктів. А мисливці впевнені, що державі доведеться забезпечити їм гідну оплату праці, інакше ще через десять років ведмедів просто не буде кому відстрілювати.

Шляхи вирішення проблеми з ведмедями

Мисливці зазначають, що ведмеді щороку дедалі менше бояться людей і заходять навіть у великі міста. Так, через ведмедя, який тинявся в передмісті Хіросіми, довелося скасувати заняття в школі. Відомі навіть випадки, коли хижаки заходили на околиці Токіо.

Японське міністерство охорони навколишнього середовища пообіцяло субсидувати навчання місцевого населення боротьбі з ведмедями у тих районах, де вони зустрічаються. При цьому, щоб зберегти популяцію ведмедів, екологи пропонують владі створити "буферні зони" між людиною та дикою природою та розробити національний план захисту диких тварин та управління їх чисельністю.