Новим прем’єром Франції президент Емманюель Макрон призначив центриста Франсуа Байру.
Це вже четвертий прем’єр-міністр за 2024-й рік.
Востаннє така ситуація у Франції була у далекому 1946 році.
Проте тоді мова дійсно йшла про тимчасові технічні уряди, тоді як зараз такі часті зміни свідчать про глибоку політичну кризу, в яку потрапила Франція.
Достатньо згадати, що попередній прем’єр Мішель Барньє встановив антирекорд перебуваня на посаді голови уряду.
Про те, чи не поб’є новий прем’єр Франції цей сумний рекорд і що відомо про Франсуа Байру, читайте в нашому свіжому відео, а більш детально – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Вимушений вибір Макрона: чого чекати Україні від нового прем'єр-міністра Франції.
Далі – стислий її виклад.
4 грудня Національна асамблея проголосувала за недовіру уряду премʼєр-міністра Мішеля Барньє – проти нього об’єдналися непримиренні опоненти: ультраправа партія Марін Ле Пен "Національне об’єднання" та блок лівих партій "Новий народний фронт".
Після цього Макрон почав шукати такий формат нового уряду, який був би захищений від аналогічного вотуму недовіри.
Він обрав варіант формування коаліції усіх партій, за виключенням "Національного об’єднання" та ультралівої партії "Нескорена Франція".
Таку спробу Макрон робив ще влітку, але безрезультатно.
Цього разу він був досить близьким до успіху, але все зіпсувала нова вимога, яку соціалісти висунули майже в останній момент.
Ця вимога явно суперечила попереднім домовленостям з президентом, а оперативно вирішити цю проблему Макрону не вдалося.
Тому, всупереч обіцянкам, оголошення нового прем'єра було перенесено з 12 грудня на 13-те, коли президент Франції оголосив про призначення новим прем'єром Франсуа Байру.
І зараз, і при попередній коаліціаді Франсуа Байру вважався одним із фаворитів для призначення на посаду прем’єра.
73-річний мер невеличкого міста По є одним із найбільш досвідчених політиків у пропрезидентському блоці.
До слова, він тричі брав участь у президентських виборах.
Серед іншого, Байру є президентом та засновником партії "Демократичний рух".
А також головою Європейської демократичної партії – об’єднання у Європарламенті, що має 10 мандатів та входить до родини Renew Europe.
Політична кар’єра нового голови уряду Франції показує – він вміє співпрацювати як із поміркованими лівими, так і з поміркованими правими.
Вміння, яке йому неодмінно має знадобитися на прем’єрській посаді.
І що важливо для Києва, Байру ніколи не мав тісних зв’язків із РФ (на відміну від багатьох "республіканців"), завжди підтримував подальшу європейську інтеграцію та посилення європейських інституцій.
А головне – підтримував політику Макрона щодо допомоги Україні.
Однак залишається відкритим питання – чи здатний уряд під його керівництвом витримати вотум недовіри від опозиції?.
Своє перше голосування за вотум недовіри Байру має витримати.
Такий оптимістичний прогноз базується на позиції "Нацоб’єднання", де намагаються виглядати більш конструктивно, аніж ультраліві.
Разом з тим, лідер ультраправої партії Джордан Барделла стверджує, у "Нацоб’єднання" зберігають всі свої червоні лінії щодо співпраці із урядом.
Щонайменше це означає, що новий уряд зіткнеться із тією ж самою проблемою, яка привела до відставки уряд Барньє – держбюджет на 2025 рік потребує скорочення дефіциту, а це неможливо зробити без урізання соціальних видатків.
Ініціатива – яку опозиція підтримати не готова.
"Усі розуміють складність завдання.
Проте я також думаю, що шлях до об’єднання існує, і що його потрібно знайти",– заявив він відразу після свого призначення.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Вимушений вибір Макрона: чого чекати Україні від нового прем'єр-міністра Франції.