Туристка пережила цунамі 2004 року, а потім ще тричі "обдурила смерть": історія та фото

Вона поділилася своєю історією життя.

Жінка, яка пережила цунамі 2004 року, розповіла, як вона обдурила смерть ще тричі.

Через двадцять років після трагедії, яка забрала життя щонайменше 230 000 людей, Ані Накві розповіла свою історію виданню Need To Know.

Мешканка Лондона перебувала у відпустці на Шрі-Ланці в гостях у друга. Вона спала, коли сталося цунамі в Індійському океані.

"Я міцно спала в своїй хатині, коли раптом двері відчинилися, і вода почала заливати її. За мілісекунду я опинилася під водою, тонула і боролася за своє життя. Я крутилася, як рисове зернятко в пральній машині, в темній, гуркотливій масі води. Це було вперше, коли я подумала, що помру. Моє життя промайнуло перед очима, я не хотіла помирати, тому боролася зубами і нігтями, щоб залишитися живою. Врешті-решт хатина розвалилася від сили хвилі, і це було благословенням, бо тепер я могла бачити, де було сонячне світло, і зрозуміла, що перебуваю в хатині догори дном", - пригадала вона. "Хвиля була настільки сильною, що зірвала з мене весь одяг і прикраси. Мої барабанні перетинки луснули від тиску, і я отримала травми від уламків, що були в кімнаті. Мене віднесло вглиб острова разом із цунамі та іншими тілами, більшість із яких були мертві, і, на щастя, мене відкинуло на дерево, за яке я вчепилася і яке врятувало мені життя".

Потім її ледь не накрило другою хвилею, але вона встигла вибратися на вищу ділянку за допомогою місцевих жителів.

Ані розповіла: "Я надавала першу допомогу тим, хто вижив. Але я також отримала поранення, у мене були порізи, синці та садна, в основному на ногах і руках, а також мені було зішкребене все обличчя, оскільки я опинилася під пасткою під будівлею. Я допомогла всім, кому змогла, розбити табір на ніч, взяла реєстр тих, хто вижив, і до ранку намагалася створити порядок евакуації на основі травм, отриманих людьми".

За її словами, наступний день був "жахіттям", оскільки здорові люди поспішали на перші декілька вертольотів, але врешті-решт їм вдалося забрати хворих на борт.

Вона пробула там до самого Нового року, коли їй нарешті вдалося дістати квиток на літак.

"Здавалося, що настав кінець світу, все перевернуте догори дном, розбите вщент, скрізь смерть і руйнування. Це було поза межами цього світу. Спочатку я не могла у це повірити", - додала вона.

Трагедія зачепила сусідні країни, зокрема Індонезію, Індію, Мальдіви і Таїланд, а також частини Східної Африки.

Ані вважала, що їй пощастило залишитися живою. Але після травматичної події вона ще тричі "обманювала смерть".
Через шість років після того, як вона пережила цунамі, лікарі виявили ракові клітини в її лівій молочній залозі. Рак вилікували, але в наступні роки рак повертався двічі.

2014 року лікарі виявили, що рак поширився і досяг четвертої стадії. Ані довелося зробити дві лампектомії, щоб видалити пухлини в лівій молочній залозі, а також видалити лімфатичні вузли з пахв і пройти курс променевої терапії.

Вона сказала: "Переживши цунамі, а потім ще тричі стикаючись зі смертю, я вірю, що весь цей досвід був даний мені як благословення, щоб допомогти мені стати на правильний життєвий шлях. Мені неймовірно пощастило, що у мене було стільки передсмертних переживань, адже я точно знаю, що смерть – це не кінець, а лише перехід. До цього досвіду я боролася з депресією, тривогою і звичайними життєвими злетами і падіннями. Я не розуміла сенсу життя і мала усі атрибути зовнішнього успіху, але жодна з цих речей не робила мене по-справжньому щасливою. Зараз я займаюся улюбленою справою і роблю позитивний вплив на світ, змінюючи життя моїх клієнтів".

Але коли вона отримала звістку про рак, це все одно був величезний шок для жінки: "У мене була тривала депресія та думки про самогубство протягом багатьох років, тому я була шокована, коли мені поставили діагноз у віці 30 років. Але моя інтуїція підказала мені, що я принесла це в своє життя через свої негативні думки і що це буде п'ятирічна подорож, але потім все буде гаразд, і вона виявилася точною. Так, я була спустошена, шокована і налякана, але в результаті все обернулося на краще. Хоча діагнози розбивали мені серце, я вирішила дивитися на них як на виклик. Завжди так дивно думати про те, що ти стільки разів обманював смерть. Але я думаю, що життя дає тобі стільки, скільки ти можеш взяти. І я знала, що можу взяти це".

На щастя, Ані перебуває в ремісії від 2014 року, але їй доводиться проходити обстеження кожні шість місяців для спостереження за клітинами.

Вона додала: "Мені довелося пережити всі ці переживання, щоб зрозуміти, що ми це більше, ніж просто розум і тіло. Я почуваюся благословенною та щасливою, що вижила. Я все ще в ремісії, і я не маю раку. Моє життя ніколи не було кращим. Деякі мої друзі жартують, що я притягую катастрофи. Мій чоловік та сім'я просто щасливі, що я жива. Чи турбуюся я про майбутнє? Насправді ні, ми всі колись помремо. Я дуже оптимістична та позитивна, я дуже щаслива та задоволена".