Пресконференція Путіна показала, що Росія вчепилася за нову "формулу величі", вважає журналіст Вадим Денисенко. І, як не смішно, в основі цієї формули лежить ракета "Орешник", що стала новою іграшкою кремлівського диктатора.
Підсумкова конференція Путіна: Росія змінила формулу досягнення величі
"Київ за три дні" та "один народ" — вже у минулому. Тепер для того, щоб стати третім полюсом світу і мати необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі, Путін вважає, що потрібно зробити дві речі: захопити частину України та перелякати світ груповим ударом Орешника" (за словами Путіна, це замінник ядерного удару) та новими розробками ракет середньої дальності. Власне, ця формула і є основою переговорної позиції Путіна на початок 2025 року. І, що не менш важливо, ця позиція донесена до Пекіна. І Пекін поки що не демонструє жодної незгоди (Пекін мовчазно підтримує). Спробую розглянути це детальніше.
- "Орешник" став новою улюбленою іграшкою Путіна. Немає такого виступу російського фюрера, де б він не розповідав про технічні характеристики цієї ракети. Йому явно подобається про це говорити, він точно вивчив технічні деталі та насолоджується ними.
- Останнім часом ми все менше маємо справи з раціо і все більше з емоціями чи й пограничними станами Путіна. А тому, виходячи з частоти згадок, заглибленості в тему й насолоду, з якою він про нього говорить, маємо розуміти: для нього "Орешник" — це вундерваффе, яке може знищити (в його розумінні) всі ППО і ПРО центрально-східної Європи та Тихоокеанського регіону. Причому в його мозку, напевно, існує картина, що він лякатиме світ тим, що робити це будуть руками Білорусі та КНДР й інших можливих проксі. Непрямим підтвердження цьому є те, що він так багато говорить, що груповий удар "Орешником" замінює по силі ядерний. удар. Не треба забувати, що російська концепція переговорів взагалі зводиться до того, щоби спробувати обміняти Україну на те, що "він захистить" світ від божевілля Кіма та Лукашенка. Концепція так собі, але він намагається її "продати".
- Важливо звернути увагу на те, хто зробив цю вундерваффе — подарунок Путіну. Ракета розроблена структурами Московського інституту теплотехніки, а головний конструктор — академік РАН Юрій Соломонов. Соломонов, крім всього іншого — автор книги "Русь на колени не поставить…" (історія Росії від Хрещення Русі до царя Івана ІІІ). А два роки тому, коли відбувалися скандальні вибори голови академііі наук, підтримав висуванця Ковальчуків Г. Краснікова, хоч і заявляв, що з цією людиною не знайомий. Тому, з великою часткою імовірності, можемо говорити про те, що Соломонов як мінімум знайомий із Ковальчуками (один — головний по історичним розмовам з Путіним, а інший відповідає за розробку чого завгодно від старіння).
- Щодо самого інституту, то його очолює Станіслав Суворов, військовий-науковець, який більшість свого творчого шляху пройшов в структурах, близьких до "Роскосмосу". Складно сказати, хто стоїть за ним — керівник "Роскосмосу" Борисов чи, може, на вищому рівні, керівник "Ростеха" Чемезов. Проте можемо припустити, що перед Путіним є набір персонажів, які демонструють, що саме вони — автори такого "царського" подарунка. Чому важливо розуміти, хто зробив подарунок? Бо це говорить нам про ті ідеї, які ці люди будуть вносити в вуха Путіну щодо геополітичних можливостей цієї вундерваффе. І Ковальчуки, і Чемезов є особливо проактивними яструбами.
- Логіка Путіна, окрім, звичайно, психіатричного складника, який є дуже вагомим, така. Він вважає, що Захід має злякатися його ракетної програми та змушений буде сідати з ним за стіл переговорів про поділ світу.
- Окремо варто звернути увагу на позицію США в цьому контексті… Переговорна позиція США в контексті війни РФ та України зводиться до трьох базових речей: 1. Локалізація війни.2. Керована ескалація. 3. Стримування РФ. І ця формула загалом є консенсусом і для демократів, і для республіканців, тому буде збережена командою Трампа. Водночас новий президент США виходитиме з чотирьох певних позицій: "Мир через силу"; Обмежені гарантії безпеки; Стратегічна стабілізація; Оптимізація витрат. У цій формулі немає місця для третього полюсу світу. І це головний тригер для Путіна. Він розуміє, що він не зможе зробити Росію третім полюсом світу, але чіпляється за свою нову формулу досягнення величі. А поруч немає нікого, хто міг би щось сказати йому.
- Щодо сценаріїв на наступний рік, то січень-травень стануть часом для активних переговорів. Якщо до травня-червня не вийдемо на якісь переговорні позиції, різко зростає імовірність того, що війна триватиме ще місяці.
- Щодо домовленостей, то є такі варіанти: заморожування (без підписаного договору); Мінськ-2 (з певним договором); грузинський сценарій (ми де-факто визнаємо території окупованими та починаємо в тій чи іншій формі діалог із РФ); фінський сценарій (ми де-юре відмовляємося від частини територій і починаємо діалог з РФ у якійсь формі).
І останнє. Дуель між "Орешником" і американською ППО — це типово російське мислення в стилі "царь-колокол" і "царь-пушка". Величина ідіотизму прямо пропорційна величині роздування его.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо "Ми згодні просто зараз": Путін зробив нову заяву щодо удару "Орешником" по Києву