Пам’яті солдата, оператора БПЛА Ігоря Утюжа

У дитинстві мріяв захищати слонів в Африці, у юнацтві відстоював гідність на Майдані

Солдат Ігор Утюж із позивним «Слон» загинув 7 грудня 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області. Під час бою він прикрив собою побратимів від ворожого дрона. Воїну назавжди залишилось 27 років.

Ігор був родом із Києва. Вступив до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». На другому курсі залишив навчання через тяжке поранення, яке отримав під час Революції Гідності.

У мирному житті працював інструктором з рафтингу, був менеджером з прокату човнів і каяків. Дуже любив цю справу. Мріяв підкорити всі бурхливі річки на всіх континентах, розповідає «Меморіал героїв».

У перші години російського вторгнення, не роздумуючи, повернувся в Україну з-за кордону, щоб добровільно стати на захист Батьківщини. Воював у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» на посаді зовнішнього пілота (оператора) БпЛА. Нагороджений відзнакою Православної церкви України – медаллю «За жертовність і любов до України», а також численними грамотами і подяками.

Мама загиблого Ніна каже, що син завжди боровся за справедливість.

«Він був для нас Всесвітом. Усе своє життя був мужнім борцем за справедливість, вірним другом і побратимом, справжнім патріотом незалежної України. Мав велике серце, відкрите для всіх, завжди допомагав близьким і незнайомим людям. У яких би скрутних обставинах не опинявся, завжди підбадьорював інших та говорив, що все буде добре», – зазначає жінка.

Наречена Ігоря Євгенія каже, що головним його бажанням була наша перемога у війні.

«Після неї планував багато подорожувати, підлаштовуючи свої подорожі, так щоб можна було потрапити на футбольні матчі. Жадав мирного та тихого життя поряд зі своєю родиною у вільній та незалежній Україні. Дуже хотів мати діточок, і щоб першою дитиною неодмінно була дівчинка. Він мріяв про будиночок далеко в горах з неймовірними краєвидами. У Ігоря була мета створити благодійний фонд, який би він назвав «Білий Слон», – розповідає Євгенія.

Для побратимів Ігор був «Слоном» — саме такий позивний мав хлопець. Бо кремезний — зростом майже два метри, з 46 розміром ноги і широчезними плечима, за якими можна сховати маленький світ. Ігор дуже любив слонів. У шкільні роки ділився з батьком: «Тату, як виросту, поїду в Африку охороняти слонів. Їх так часто вбивають через бивні».

Вважається, що слони належать до найрозумніших тварин із унікальною особливістю взаємодопомоги - вони ніколи не кидають своїх і завжди тримаються групи. Побратими кажуть, що ця риса була притаманна й Ігорю. Могила захисника була засипана кольоровими іграшками цієї тварини.

Під час Революції Гідності, 18 лютого 2014 року, Ігор отримав тяжке поранення під час сутичок біля Маріїнського парку. До лікарні хлопця вдалося вирвати з лап беркутівців народній депутатці Ірині Геращенко з колегами. У критичному стані Ігорю провели кілька термінових операцій, встановили титанову пластину на роздроблений череп, потім чекала тривала реабілітація.

«Високий, добрий, як дитина, він мав позивний "Слоник", служив в підрозділі БПЛА. Загинув, рятуючи побратимів… Війна почалася у 2014. Памʼятаю Тебе, світлий хлопчику. Дякую за зустріч… і захист України. Світлая памʼять, дорогий…», - щемливо написала Геращенко.

Поховали Ігоря на Лісовому кладовищі у Києві. У захисника залишилися батьки, наречена, рідні, друзі, побратими.

На сайті Президента України зареєстрована петиція про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Утюжу Ігорю Олеговичу. Петиція зібрала необхідні 25 тисяч підписів і на момент цієї публікації перебуває на розгляді Глави держави.

Вічна слава Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Ігор "slon" Утюж, igor-slon-utyuzh.com, Olga Savenok, Рубрика

За матеріалами Рубрики