В Івано-Франківську вперше показали графіку Богдана Сороки, яку забороняла радянська влада

В Івано-Франківську, у залі обласної Спілки художників, відкрили виставку графічних творів Богдана Сороки. В експозиції - близько 70 робіт із серій «Купальські забави», «Великодні дзвони», «Відчинення вертепу», «Дерев'яні церкви Галичини» та інші.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

« У Франківську ці роботи виставлені вперше. У них була довга дорога сюди – через Лондон, Париж, Нью-Йорк, Торонто… Богдан дуже любив різдвяні свята і у своїй творчості звертався до вертепів, коляди. Він хотів сказати усьому світові, що в нас глибока історія та великі традиції», - розповідає дружина художника Люба Сорока.

Вона запевняє, що у своїх роботах Богдан Сорока дуже правдивий. Зауважує, що у «гетьманській серії» він дуже точно показав костюми українських гетьманів, відкривши їх історію «від Сагайдачного до Розумовського».

У серії «Страсті Христа», яку він присвятив Івану Світличному (український поет, дисидент - ред.), можна спостерігати роздуми митця над тим, чи можливо в наш час розіп’яти людину, а серію «Відчинення вертепу» Сорока створив до книги Ігоря Калинця. Вони були видрукувані у Лондоні під назвою «Поезії з України». Свого часу це спонукало КДБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліттями забороняти виставляти його твори та згадувати ім'я у пресі.

«Коли його викликали на допит у КДБ, то питали, що то ви таке страшне намалювали, чи не радянську владу. Тоді тато відповів, що малював дохристиянські символи, але, якщо в них хтось себе упізнавав, то це не з його провини», - пригадує донька Богдана Сороки Устина.

В Івано-Франківську вперше показали графіку Богдана Сороки, яку забороняла радянська влада / Фото: Юрій Рильчук

Вважають, що творча спадщина Богдана Сороки - це його особливий погляду на світ з елементами фольклорної імпровізації, гумору і гротеску, в яких присутній портрет, музичний ритм та конструктивна пластика.

Богдан Михайлович Сорока (2 вересня 1940, Львів — 9 квітня 2015, Ряшів) — український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв. Син діяча ОУН Михайла Михайловича Сороки та зв'язкової Романа Шухевича Катерини Миронівни Зарицької. Усе життя художник жив і працював у Львові. Створив графічні ілюстрації до творів Лесі Українки, Романа Іваничука, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Кошелівця. Помер у Ряшеві під час проведення хірургічної операції. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Як повідомляло агентство, у Королівському замку Варшави відкрилася виставка картин з музею Ханенків.