Приголомшливі знімки Меркурія зробив зонд BepiColombo під час фінального обльоту планети

Космічний апарат BepiColombo здійснив шостий і останній проліт повз найближчу до Сонця планету Меркурій, зробивши кілька неймовірних знімків маленького світу. Ці фотографії пропонують інтригуючі натяки на деякі таємниці, які зонд BepiColombo буде досліджувати, коли вийде на орбіту навколо планети восени 2026 року, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Космічний апарат BepiColombo, спільний проєкт Європейського космічного агентства (ЄКА) і Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA), здійснив свій останній проліт повз Меркурій 8 січня.

У цей час зонд наблизився до нічного боку маленької планети, не освітленої Сонцем, на відстань 295 км. Приблизно через 7 хвилин BepiColombo пролетів над північним полюсом Меркурія. Під час близького прольоту зонд зробив серію приголомшливих знімків поверхні планети.

BepiColombo вже здійснив 6 прольотів повз Меркурій, що дасть йому змогу вийти на полярну орбіту навколо планети наприкінці листопада 2026 року, коли має розпочатися його санівна місія з дослідження найменш вивченої планети Сонячної системи.

Хоча основна фаза місії космічного апарату розпочнеться наступного року, усі близькі прольоти повз Меркурій дали вченим нову інформацію про маловивчену планету. За словами вчених з ЄКА, вони вже почали роботу над вивченням усіх отриманих даних під час останнього прольоту, що наблизить до розгадки багатьох таємниць Меркурія.

Завдяки новим зображенням ученим вдалося побачити вічно затінені кратери Меркурія на північному полюсі, куди ніколи не потрапляє сонячне світло. Незважаючи на близькість Меркурія до Сонця, дно цих кратерів є одним із найхолодніших місць у Сонячній системі. Ці кратери становлять великий інтерес для вчених, оскільки вважається, що всередині знаходиться водяний лід. Чи є він там насправді має з'ясувати BepiColombo.

Хоча Меркурій виглядає добре освітленим на фотографіях, найближча до Сонця планета насправді напрочуд темна. Поверхня Меркурія відбиває лише приблизно 2/3 сонячного світла, яке відбиває Місяць.

Але це допомагає вченим у вивченні геологічної історії планети. Виявлення світлішої області на темній поверхні Меркурія вказує на місце, де легший матеріал нещодавно було винесено з надр на поверхню планети. Вчені вважають, що легкий матеріал із надр Меркурія було винесено на його поверхню або внаслідок вулканічної активності, або ж цьому сприяли удари астероїдів. Зонд BepiColombo під час основної місії вивчатиме склад викинутого на поверхню матеріалу, і науковці спробують з'ясувати, чому він темніє з часом.

Космічний апарат також зробив знімок Рівнини Спеки, найбільшого ударного кратера на Меркурії, діаметр якого становить 1500 км.

Як уже писав Фокус, BepiColombo пролетів через магнітосферу Меркурія, що дасть змогу вченим дізнатися більше про магнітне поле планети.

Також Фокус писав про те, що вчені вважають, що у Всесвіті є приховані виміри і їх допоможе виявити 1300-кілометровий пристрій. Новий підземний детектор нейтрино не тільки допоможе розібратися із загадками примарних частинок, а й виявити додаткові просторові виміри, вважають фізики.