Рецензія на анімаційний серіал «Монстри Коммандос» / Creature Commandos

9 січня на платформі Max завершився показ першого сезону анімаційної пригодницької супергероїки впереміж з чорною комедією «Монстри Коммандос», сюжет якої заснований на однойменній команді персонажів з DC Comics. Цей проєкт відкриває нову сторінку перевантаженого Джеймсом Ґанном та Пітером Сафраном кіновсесвіту DC, причому робить це вдало. Глядацькі рейтинги та надзвичайно позитивні відгуки оглядачів різноманітних медіа підтверджують це, що дало привід студії подовжити мультсеріал на другий сезон. В огляді нижче розбираємось, як Ґанну вдається увійти в ту саму річку знову й при цьому досі видавати файний треш-контент.

«Монстри Коммандос» / Creature Commandos

Жанр анімаційна пригодницька супергероїка
Творець Джеймс Ґанн
Ролі озвучили Індіра Варма, Френк Ґрілло, Шон Ґанн, Алан Тьюдік, Девід Гарбор, Зої Чао, Марія Бакалова, Аня Чалотра, Джуліан Костов, Віола Девіс, Пітер Серафінович, Майкл Рукер, Лінда Карделліні, Пол Бен-Віктор, Морі Стерлінг, Стів Ейджі, Бенджамін Байрон Девіс
Прем’єра Max
Рік випуску 2024
Сайт IMDb, офіційний сайт

Після подій серіалу «Миротворець» (2022) лідерці таємної урядової організації A.R.G.U.S. Аманді Воллер заборонили вербувати на самогубні місії людей, тим самим ставлячи під загрозу їхні життя. Тож для виконання чергового завдання залізна леді за звичкою вирішує створити новий загін, котрий складатиметься виключно з істот, ув’язнених в Бель-Рів. А керувати цирком потвор було довірено генералу Ріку Флеґу-старшому.

До складу команди під назвою «Оперативна група М» увійшли: зібрана за принципом монстра Франкенштейна скажена дівиця Наречена, котра, наче однойменна войовниця з «Убити Білла», повстала з мертвих; створена для знищення нацистів у часи Другої світової війни та схожа на Залізного велетня бляшанка G.I. Robot; вже відомий глядачам за «Загоном самогубців: Місія навиліт» (2021) антропоморфний звір Ласка; запальний скелет Доктор Фосфор — на вигляд радіоактивна версія Примарного вершника; жінка-амфібія Ніна Мазурські, котра ніби виринула з химерних фентезійних світів Ґільєрмо дель Торо. Згодом до них приєднується і вічний «романтик» Ерік Франкенштейн.

Саме цьому різношерстному товариству належить відправитися у східноєвропейську діру Поколістан та захистити місцеву принцесу Ілану Ростович від вороже налаштованої землячки Диво-жінки Цирцеї. Від успіху місії, за доброю кінокоміксною традицією, буде залежати доля усього світу.

Поки що творець «Монстрів Коммандос» Джеймс Ґанн лишається вірним собі та працює у максимальній зоні комфорту, не роблячи хоч би найменших спроб перевинайти велосипед. Тобто, він знову вправляється у добре знайомому глядачам наративі «команда нелюдів-аутсайдерів з людським обличчям, що поступово стає сім’єю». Так було з марвелівськими «Вартовими Галактики», те саме сталося й з вже дісішними «Загоном самогубців» та «Миротворцем». Тільки в такому DC ще вітається поливання глядача своєрідним гумором і ріками крові.

Парадоксальним чином відточена Ґанном за останні 10 років формула наразі є як гарною перевагою, адже тут він почувається немов Ніна Мазурські у воді, так і недоліком, бо по суті не пропонує нічого нового. Хіба що дія перекочувала у компромісний до сценарних умовностей анімаційний формат.

Останній є таким через те, що трагічне минуле персонажів сценарист не цурається подавати за допомогою маніпулятивних, а часом відверто дурнуватих твістів. Наприклад, передісторія Ласки, що позиціювалася шоуранером Діном Лорі як «несамовита, зворушлива та емоційна», нічого окрім подиву не викликає. Так само як і пристрасті амфібії скидаються на сцени з невибагливої мильної опери.

Але повторимося — у форматі анімації, до слова, цілком якісної, на ці дурниці не сильно звертаєш увагу. Особливо з огляду на вміння Ґанна робити з відверто крінжового матеріалу на папері захопливе, веселе й безсоромне guilty pleasure, котре буквально хизується власною уседозволеністю в супергероїці.

Підкріплюється екранне божевілля відповідним музичним супроводом, зокрема, хуліганськими мотивами Gogol Bordello (в камео був помічений й фронтмен гурту — виходець з України Євген Гудзь), щоправда, до кінця сезону той циганський панк встигає добряче набриднути.

Навряд чи «Монстри Коммандос» варто сприймати як повноцінний старт новітнього всесвіту, адже він ще пов’язаний з попередніми проєктами, слідкує їхній усталеній формулі та взагалі на початках таким не задумувався. Скоріше це аперитив перед головною стравою, а саме — блокбастером «Супермен», який планується до виходу влітку та має відповісти на питання, наскільки життєспроможною виглядає уся ця витівка.