Українські полярники показали, як пінгвіни годують своїх дитинчат: миле відео

На острові Галіндез, у районі станції «Академік Вернадський», уже народилися близько тисячі пташенят субантарктичних пінгвінів. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр і публікує відео, як батьки годують пінгвінят.

Українські вчені зауважили, що в частині гнізд ще лишаються яйця, тож кількість пташенят зростатиме, але більшість родин мають уже по двоє малюків.

«Вони зараз дуже різні: деякі щойно вилупилися, а деякі вже величенькі й розміром майже як їхні батьки», – розповів біолог 29-ї Української антарктичної експедиції Світозар Давиденко.

На відео, яке оприлюднили полярники, можна побачити, як відбувається процес годування. «Після того, як пташеня просить поїсти, дорослий пінгвін «постачає» частково перетравлену їжу (насамперед це криль) зі стравоходу до дзьоба, а дитинча звідти нею ласує», – додали науковці.

Науковці нагадали, що на Галіндезі гніздують переважно субантарктичні пінгвіни. Їх також називають віслюкові через характерний голосний крик.

На острів вони прибувають навесні для розмноження, тут будують гнізда, відкладають яйця (зазвичай по два) та виводять пташенят.

За даними українських вчених, минулого сезону на Галіндезі кількість субантарктичних пінгвінів сягнула рекордних семи тисяч.

В одному гнізді на скелі біля лабораторії з дослідження геокосмосу біолог Світозар Давиденко виявив одразу двох малюків.

Окрім того, українські полярники показали незвичайне явище в Антарктиді – це «небесні гребінці» – хвилясті хмари, які набувають особливого вигляду завдяки нестійкості Кельвіна – Гельмгольца: коли зустрічаються два потоки, які мають різну щільність. Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Науковці зазначили, що нестійкість може виникати на межі двох різних середовищ або двох шарів одного середовища.

Раніше українські полярники зафіксували рекордну швидкість вітру поблизу арктичної станції «Академік Вернадський», яка належить Україні.