Перемир'я між Ізраїлем і ХАМАСом — приклад того, як Трамп вирішуватиме конфлікти: по живому, із сокирою, вважає політичний оглядач Олександр Флінт. Саме чогось у такому ж дусі, тільки ще потужнішого, слід чекати Україні.
Мир досягається тим, що, зрештою, головним наглядачам за порядком на планеті, по суті своїй, начхати на ваші сентименти, біди, вимоги і бажання — і його підписують за заготовленим трафаретом від головного начальника, у якого ви були і залишитеся на побігеньках.
Треба зрозуміти таке, що, з огляду на все, Трамп просто продавив рішення з Газою, а не врахував інтереси тієї чи іншої сторони. Тобто, якщо можна так говорити, то Ізраїль, позбавлений певною мірою завершального крещендо, має бути більше незадоволеним таким ходом, ніж палестинці, які мають бути задоволені будь-якою кісткою, яку їм кинули.
Ізраїль після 50 днів має залишити "філадельфійський коридор" — ось це мені здається стратегічною помилкою, але поки що помовчу, побачивши, як воно розвивається далі. Цілком можливо, що угода зірветься, тому що друга її фаза, а тим паче третя, майже нереальна, як мені здається, для виконання арабами і країнами навколо Ізраїлю та Гази.
Але загалом і в цілому, для Ізраїлю ця пігулка від Трампа — вельми й вельми гірка. Не варто про це потім забувати або спускати на гальмах, думаючи, що в Білому домі прямо таки сидять просякнуті духом сіонізму єврейські борці та патріоти. Ні, там сидять пропалені американські прагматики, яким потрібен на сьогодні мир за всяку ціну, і їм на... рати що на Ізраїль, що на Україну, що на будь-кого, хто стоїть у них на шляху. Вони розчавлять усіх своїм джагернаутом, оскільки є більш потужні завдання для них.
У чомусь, не боюся в цьому зізнатися, але я вважаю такий прагматичний підхід, продавлювання за будь-яку ціну, на сьогодні правильним і вірним для США, які почали діяти. Ми ж хотіли різких, потужних ходів, які б вирішували якісь ситуації і подальше від нашого уряду — ну і ось, отримаєте, розпишіться, ми їх отримали. А те, що ой, вибачте, але зробили таке собі бу-бу коханому Ізраїлю, це має бути вельми вторинним. І я, їй-богу, не знаю, а як по-іншому це коментувати. Гладити по шерсті і враховувати всі вимоги з Єрусалима явно ніхто не збирається. Раз вузол розв'язати не виходить, значить, Трамп його просто розрубав. По живому. Сокирою. Але повторюю — ми всі тут самі хотіли і чекали рішень, які показуватимуть рішучість, а не жалість і розуміння всіх деталей у ситуації, яку вирішити з урахуванням усього, в принципі, взагалі неможливо. Ось якось так.
Тому загальне розуміння моменту — двійкове. Радіти треба і не треба одночасно. Якщо без пафосу і без переможних реляцій, то маленькі підкоряються великим, а великі встановлюють світопорядок і сфери впливу. Як воно було 5000 років тому, як воно було у Другій Світовій і світі після неї, як воно буде і тим більше зараз. Зараз це в Ізраїлі. Потім не менш потужно, навіть найімовірніше, набагато болючіше, побачимо в Україні.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Ізраїль та ХАМАС домовились про припинення вогню та обмін заручниками: деталі